Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПП «» (далі – ПП) щодо податкових наслідків у разі списання безнадійної заборгованості, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.
Як зазначено у зверненні, ПП в грудні 2022 року уклало договір з угорською компанією «» (далі – угорська компанія) на реалізацію зерна кукурудзи українського походження врожаю 2022 року.
У зв’язку з простроченням термінів оплати за товар, ПП 20.07.2023 звернулось з позовом до Міжнародного комерційного арбітражу «» про стягнення заборгованості з угорської компанії.
Станом на 31.12.2023 заборгованість угорської компанії підтверджено актом звірки взаєморозрахунків. За сім місяців 2024 року сума боргу не зменшилась.
10.07.2024 ПП отримало лист від угорської компанії, в якому в черговий раз було повідомлено, що угорська компанія - нерезидент не в змозі погасити заборгованість, оскільки сама не отримала кошти за реалізований товар. Також зазначено, що один з кредиторів – нерезидентів має намір порушити справу про банкрутство угорської компанії.
ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи може ПП визначити вищевказану заборгованість сумнівною та безнадійною та списати її?
2. У разі, якщо може, то якою датою провести дану операцію, та які документи є підставою для цього?
3. Оскільки грошова дебіторська заборгованість є монетарною та підлягає переоцінці, то при визнанні її сумнівною та безнадійною, чи зупиняється переоцінка заборгованості?
4. У разі визнання заборгованості безнадійною та списанні її, чи можна відкоригувати фінансовий результат на суму доходів від переоцінки валют за 2024 рік?
5. У разі, якщо не можна списати дану заборгованість, чи є якісь інші підстави для припинення переоцінки дебіторської заборгованості, оскільки в нинішній час така переоцінка формує безпідставні доходи?
Щодо питань 1, 2
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Так, безнадійною заборгованістю визнається заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема:
заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно частини першої ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст. 257 ЦКУ) (строк, визначений ст. 257 ЦКУ, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).
Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ.
Підпунктом «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.
Достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності щодо зобов’язання за такою заборгованістю.
Як зазначено у зверненні заборгованість нерезидента з оплати за поставлений резидентом (ПП) товар (зерно кукурудзи) виникла у 2023 році, термін позовної давності не настав, отже заборгованість нерезидента перед резидентом не є безнадійною та не підпадає під визначення п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що положення п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стосовно заборгованості іноземних суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією може застосовуватись з відповідним дотриманням процедури банкрутства, пов'язаної з іноземною процедурою банкрутства, передбаченої розділом VIII «Провадження у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою банкрутства» Кодексу України з процедур банкрутства (зі змінами).
Щодо питань 3-5
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів від переоцінки заборгованості в іноземній валюті.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами ).
Таким чином, питання порядку списання дебіторської заборгованості та перерахунку її залишків в іноземній валюті в бухгалтерському обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).