Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс), розглянула звернення АТ КБ …. щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що Банк виконуючи рішення суду щодо визнання фізичної особи неплатоспроможною, списує клієнтську заборгованість у фінансовому обліку. Таке списання є доходом фізичної особи в частині неповернутої заборгованості за отриманим кредитом та неоплаченої заборгованості за надані послуги.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Якою нормою кодексу повинен керуватися Банк при визначенні строку виконання обов’язку податкового агента щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору у випадку коли Банк списує клієнтську заборгованість у фінансовому обліку, виконуючи рішення суду щодо визнання фізичної особи неплатоспроможною?
У книзі четвертій «Відновлення платоспроможності фізичної особи» Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КзПБ) визначено процедуру банкрутства боржника – фізичної особи, фізичної особи – підприємця.
Банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» або Закону України від 14 липня 2023 року № 3254-IX «Про кредитні спілки» (ст. 1 розділу 1 книги першої «Загальна частина» КзПБ).
Відповідно до ст. 134 розділу V книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу та військовий збір за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором здійснено списання заборгованості фізичної особи (боржника), яка у судовому порядку визнана неплатоспроможною, то з метою оподаткування сума такого списаного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу боржника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час нарахування зазначеного доходу.
При цьому згідно з п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
