Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), в межах компетенції повідомляє. Товариство у липні 2018 року набуло у власність обєкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності м. Запоріжжя, кадастровий номер 0000000000:00:000:0000 (далі Ділянка). Рішенням Запорізької міської ради (далі Рада) від 03.11.2021 Ділянка надана Товариству у користування на умовах оренди. Однак Рада звернулася до Товариства щодо наявності заборгованості у вигляді орендної плати за період користування Ділянкою з 21.07.2018 по дату укладення договору оренди на Ділянку (далі Договір). Товариство, посилаючись на чинне законодавство, просить надати розяснення чи застосовуються до правовідносин з нарахування заборгованості у вигляді недоотримання орендної плати за користування Ділянкою без укладеного Договору положення ст. 102 Кодексу, зокрема, в частині строку відповідно до якого можуть бути застосовані та стягнуті нараховані зобовязання ? Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування тощо (абзац перший п. 1.1 ст. 1 Кодексу). Плата за землю обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права власності, права користування земельною ділянкою є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України). Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 Кодексу). Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Приписами п. 269.1 ст. 269 Кодексу визначено, що платниками плати за землю є власники, постійні землекористувачі або орендарі земельних ділянок державної або комунальної власності. Фактичне користування земельної ділянки без правовстановлюючих документів не є підставою виникнення податкових зобовязань з плати за землю. Враховуючи викладене, відповідно до норм Кодексу обовязок з нарахування та сплати податкових зобовязань за користування Ділянкою у Товариства виникає з дати державної реєстрації Договору на Ділянку. Статтею 102 Кодексу визначено строки давності та їх застосування у випадках порушень податкового законодавства. Тобто до правовідносин щодо нарахування заборгованості у звязку з недоотриманням доходів у вигляді орендної плати за користування Ділянкою без достатньої правової підстави, зокрема укладення Договору, норма ст. 102 Кодексу не поширюється. Повідомляємо, що частиною першою ст. 1214 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобовязана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
