Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у серпні 2021 року постачальником було складено на Товариство податкову накладну та вчасно подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію якої було зупинено. За позовом постачальника, відповідним судовим рішення, яке набрало законної сили у червні 2023 року, зобов’язано ДПС зареєструвати зазначену податкову накладну в ЄРПН. За інформацією Товариства, на дату звернення податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо граничного звітного (податкового) періоду, до якого може бути включена до складу податкового кредиту сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній у серпні 2021 року, реєстрацію якої було зупинено, та яка підлягає реєстрації в ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили у червні 2023 року.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку – продавець товарів / послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній / розрахунку коригування до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Абзацом першим пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу передбачено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (набрав чинності 01.01.2022) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН.
Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Отже, покупець може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, яка підлягає реєстрації на підставі рішення суду, лише після її реєстрації в ЄРПН, за умови дотримання строків, визначених Кодексом для формування податкового кредиту.
Звертаємо увагу, що на підставі пункту 102.9 статті 102 (в редакції, що діяла до 01.08.2023) та пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перебіг строків, визначених, зокрема, пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, для формування податкового кредиту на підставі належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зупинявся на період з 24.02.2022 (з дати введення воєнного стану на території України) до 01.08.2023.
Враховуючи вищевказане, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній у серпні 2021 року, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено та яка підлягає реєстрації на підставі рішення суду, яке набрало законної сили у червні 2023 року, може бути включена платником податку до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ не пізніше звітного (податкового) періоду липня 2024 року за умови її реєстрації в ЄРПН.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
