Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
З метою недопущення суперечливих трактувань норм передбачених Кодексом, зокрема, щодо особливостей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми судових втрат за рішенням суду (що фінансується з бюджету за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»), платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми судових втрат (судового збору), витрат на правничу допомогу та витрат на проїзд до суду? Чи здійснюється у вищевказаних випадках сплата належних податків та зборів за рахунок відповідача, якщо в рішенні суду не визначено, що вказана сума без утримання обов’язкових платежів та зборів?
2. Чи оподатковуються зазначені суми витрат податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у випадках, коли в рішенні суду визначено, що вказана сума без утримання обов’язкових платежів та зборів?
Щодо першого та другого питань
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Крім того, згідно зі статтею 133 глави 8 «Судові витрати» Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПКУ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи, до яких належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною першою статті 138 ЦПКУ витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Водночас статтею 67 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до пункту 162.1 статті 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).
Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.131 статті 170 Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (підпункт «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 статті 167 Кодексу).
Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, визначення якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу, та ставку військового збору, визначену в підпункті 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу).
Таким чином, оскільки відшкодування за рішенням суду судових витрат (судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи) та витрат на проїзд до суду фізичній особі здійснюється юридичною особою, то зазначений дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, незалежно від того, що юридична особа фінансується з бюджету.
При цьому юридична особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з зазначених доходів, нарахованих на підставі рішення суду.
Слід зазначити, що податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (пункт 18.2 статті 18 Кодексу).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
