Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення акціонерного товариства (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні зазначено, що Товариство планує здійснювати роздрібну торгівлю скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом. Вказані спеціалізовані транспортні засоби, газонаповнювальна станція та інше технологічне обладнання, яке необхідне для приймання, зберігання та наповнення газових балонів та земельні ділянки належать Товариству на праві власності та постійного користування.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є необхідність для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю
пальним подавати наступні документи:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», - для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.
право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна, у разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник;
3) документа/документів, що засвідчують право власності або право користування спеціалізованими транспортними засобами для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом. 2. Яку зазначати адресу місця роздрібної торгівлі пальним – за місцем
розташування газонаповнювальної станції/пункту чи за місцем знаходження
проміжних складів, де зберігаються балони із скрапленим вуглеводневим
газом, так як спеціалізовані транспортні засоби для перевезення таких
балонів не завжди зможуть повертатися на територію газонаповнювальної
станції/пункту та/або проміжних складів? 3. Яку кількість ліцензій на право роздрібної торгівлі необхідно отримати,
одну із зазначенням двадцяти спеціалізованих транспортних засобів чи
двадцять таких ліцензій? 4. Які реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) допущені до
роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом із спеціалізованих
транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим
газом, так як в даному випадку неможливо виконати вимоги щодо відображення
в РРО даних витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників? 5. Яким чином кодувати в РРО балони, у зв’язку з нерівномірним наповненням
газових балонів рівною кількістю газу. Якщо в літрах, то яким чином
забезпечити відповідне кодування по кількості в ідентичних газових
балонах? Якщо в кілограмах, то яким чином фіксувати відпуск газу з
газгольдера, де відбувається відпуск в літрах? 6. Спеціалізований транспортний засіб одночасно є місцем роздрібної
торгівлі та зберігання пального. Чи видається ліцензія на право роздрібної
торгівлі газом на спеціалізований транспортний засіб чи на місце
розміщення таких транспортних засобів? 7. Чи є спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із
скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля
таким скрапленим вуглеводневим газом, пересувним акцизним складом у
розумінні п. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? 8. Чи необхідно вести в спеціалізованих транспортних засобах відповідні
журнали щодо обліку нафтопродуктів, ведення яких обов’язкове на
автозаправних станціях? 9. Які форми акцизних накладних мають виписуватись на такі спеціалізовані
транспортні засоби? Яка адреса буде зазначатись при цьому? Яким чином
повідомляти податковий орган про залишки пального в спеціалізованому
транспортному засобі, якщо він протягом доби не вернувся в місце
роздрібної торгівлі пальним?
Щодо питань 1, 2, 3, 6
Відповідно до п. п. 14.1.1411 п. 14.1 ст.14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби з його їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:
ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
місце зберігання пального - об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування (п. 48 частини першої ст. 1 Закон № 3817);
місце роздрібної торгівлі пальним - об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі - бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Згідно з частиною другою ст. 1 Закону № 3817 термін «пальне» вживається у значенні, наведеному у Кодексі.
Основні вимоги до ліцензування роздрібної торгівлі пальним визначено
ст. 29 Закону № 3817.
Роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (частина друга ст. 29 Закону № 3817) .
Частиною п’ятою ст. 29 Закону № 3817 визначено, що суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Забороняється роздрібна торгівля пальним, крім реалізації пального у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно, в інших місцях, ніж автозаправні станції/автогазозаправні станції/автогазозаправні пункти/бункерувальники газонаповнювальних станцій/газонаповнювальних пунктів/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, крім роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом (частина сьома ст. 29 Закону № 3817).
Згідно з частиною восьмою ст. 29 Закону № 3817 здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом дозволяється за наявності у ліцензіата місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, та внесення відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом здійснюється з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відомості про які внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначено ст. 43 Закону № 3817.
Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина 1 ст. 43 Закону № 3817).
Згідно з частиною другою ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Перелік відомостей, які зазначаються у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності визначено частиною третьою ст. 43 Закону № 3817.
Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються такі відомості, зокрема:
у разі роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом у заяві про отримання ліцензії зазначається адреса місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу (п. 4 частини третьої ст. 43 Закону № 3817);
перелік державних номерних знаків спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом (п. 7 частини третьої ст. 43 Закону № 3817);
перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (п. 12 частини третьої ст. 43 Закону № 3817).
Отже, Товариство самостійно при поданні відповідної заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним визначає адресу місця роздрібної торгівлі пальним (адресу місцезнаходження газонаповнювальної станції або проміжних складів). У заяві необхідно також зазначити перелік державних номерних знаків спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів та перелік фіскальних номерів РРО книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі. На місце роздрібної торгівлі пальним видається одна ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним з вказанням державних номерних знаків всіх спеціалізованих транспортних засобів та фіскальних номерів всіх РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі.
Водночас, зберігання пального в інших місцях (крім тих місць, на які отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним) потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.
Відповідно до частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817 до заяви про отримання, зокрема, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним додатково додаються копії документів на таке місце роздрібної торгівлі пальним:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», - для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.
Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
3) документа/документів, що засвідчують право власності або право користування спеціалізованими транспортними засобами для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.
У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна.
Отже, Товариство зобов’язано додати до заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним копії документів, які передбачені частиною п’ятою ст. 43 Закону № 3817.
Основні вимоги до зберігання пального визначено ст. 28 Закону № 3817.
Відповідно до частини першої ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст.28 Закону № 3817).
Згідно з частиною третьою ст. 28 Закону № 3817 суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Відповідно до частини четвертої ст. 35 Закону № 3817, зокрема, у разі роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального зазначається адреса місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу.
Щодо питання 4
Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Зокрема, у статті 3 розділу ІІ Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктам господарювання проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 3 Закону № 265 використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Згідно з абзацом чотирнадцятим статті 2 Закону № 265 державний реєстр РРО (далі – Реєстр РРО) – перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Відповідно до статті 12 Закону № 265 на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько- технологічній та програмній документації виробника.
Положення про Реєстр РРО, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту РРО затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Реєстр РРО затверджений наказом ДПС від 21.12.2020 № 744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (у редакції наказу ДПС від 30.06.2025 № 674).
Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи вищевикладене, при роздрібній торгівлі балонами зі скрапленим вуглеводневим газом для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом можуть використовуватися РРО загального призначення, які включені до Реєстру РРО (із зазначенням сфери застосування – торгівля).
Щодо питання 5
При здійсненні роздрібної торгівлі балонами із скрапленим вуглеводневим газом для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом Товариство зобов’язане проводити розрахунки через РРО з використанням режиму програмування, а саме: найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Продаж скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб врегульовано Правилами роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1790 (далі – Правила № 1790).
Відповідно до пункту 13 Правил № 1790 розрахунки за придбаний газ можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Під час продажу газу та надання послуг продавці (працівники пунктів реалізації газу, які надають послуги з доставки балонів) зобов’язані видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт придбання газу та надання послуг.
Згідно з пунктом 20 Правил № 1790 балони наповнюються на газонаповнювальних станціях і в пунктах за такими нормами:
5-літрові - 2 кг +(-) 0,02 кілограма;
27-літрові - 11 кг +(-) 0,1 кілограма;
50-літрові - 21 кг +(-) 0,1 кілограма.
Усі балони незалежно від способу наповнення підлягають перевірці ваговим методом на відповідність нормам наповнення.
Відповідно до пункту 22 Правил № 1790 газ у балонах відпускається споживачам, які мають зареєстровані в установленому порядку газобалонні установки, у балонах ємністю 27 та 50 літрів.
Реалізація та наповнення 5-літрових балонів для туристських газових плит проводиться без реєстрації.
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 № 332 затверджено Інструкцію про порядок приймання, зберігання, відпустку та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту (далі – Інструкція № 332).
Порядок відпуску скрапленого вуглеводневого газу у балони визначено підпунктом 6.2 пункту 6 Інструкції № 332.
Згідно з підпунктом 6.2.12 підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції № 332 відповідальна особа повинна суворо слідкувати за точністю наповнення балонів, не допускати похибки відхилення маси скрапленого вуглеводневого газу у балоні, що перевищує:
- +- 100 грамів - для балонів місткістю 50 л і 27 л;
- +- 20 грамів - для балонів місткістю 5 л;
- +- 10 грамів - для балонів місткістю 1 л.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Інструкції № 332 облік скрапленого вуглеводневого газу на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на автогазозаправних станціях та автогазозаправних пунктах – в одиницях об’єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97).
Облік руху скрапленого вуглеводневого газу матеріально відповідальними особами на ГНС і ГНП визначено пунктом 10 Інструкції № 332.
Згідно з підпунктами 10.6 пункту 10 Інструкції № 332 матеріально відповідальна особа пункту наповнення балонів у кінці робочого дня передає на склад готової продукції заповнені скрапленим вуглеводневим газом балони на підставі накладної про передавання готової продукції на склад за формою
№ 16-ГС (додаток 16) із зазначенням, зокрема, назви товарно- матеріальних цінностей та місткості балону.
Виходячи з наведеного вище, балони зі скрапленим вуглеводневим газом об’ємом 5, 27 та 50 літрів є штучним товаром, тому їх потрібно програмувати до фіскального блоку РРО як окрему одиницю товару, наприклад: «балон із СВГ 27 літрів» тощо.
Щодо питань 7, 9
Відповідно до п. п. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Згідно з п. п. 14.1.2241 п.14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного – суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
реалізує або зберігає пальне;
ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують, зокрема, пальне.
Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Отже, у розумінні п. п. 14.1.61 п.14.1 ст. 14 Кодексу спеціалізовані транспортні засоби, що використовуються Товариством для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, набувають статусу акцизного складу пересувного у разі їх використання, зокрема, для переміщення та зберігання пального на митній території України протягом будь-якого часу в будь-якій кількості. Операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу Товариства на акцизний склад пересувний, з акцизного складу пересувного, в т.ч. будь-яким іншим особам - не платникам податку, у розумінні п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є операціями з реалізації пального.
Відповідно до п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Отже, для здійснення діяльності з реалізації пального (скрапленого вуглеводневого газу в балонах) Товариству необхідно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального.
Крім цього, у разі реалізації пального у Товариства виникає обов’язок щодо, зокрема:
реєстрації акцизних складів (у т. ч. проміжних складів, де зберігається скраплений вуглеводневий газ у балонах) та акцизних складів пересувних в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) (п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу);
реєстрації усіх розташованих на акцизних складах резервуарів, введених в експлуатацію, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу);
формування та подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального (п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу);
складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 231 Кодексу);
подання декларації з акцизного податку та сплати акцизного податку
(п. 49.21 ст. 49 Кодексу, cт. 222 – 223 Кодексу).
Вимоги до складання акцизної накладної визначено ст. 231 Кодексу.
Платник акцизного податку, зокрема, при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).
Згідно з п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Форми акцизних накладних та порядок їх заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового».
Згідно з п. 2 Розділу I «Загальні положення» Порядку особи, які, зокрема, здійснюють реалізацію пального відповідно до вимог п.п. 14.1.212 п. 14.1 статті 14 Кодексу та які відповідно до п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу визначені платниками акцизного податку з реалізації пального, у разі реалізації пального складають акцизні накладні форми «П», розрахунки коригування акцизної накладної форми «П», заявки на поповнення (коригування) залишку пального.
Відповідно до п. 231.3 ст.231 Кодексу особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального, зокрема, з акцизного складу до акцизного складу пересувного.
Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального.
Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач пального зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний.
Якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує пальне або спирт етиловий, складання та реєстрація акцизних накладних у двох примірниках здійснюються у встановленому цим пунктом порядку для складання та реєстрації акцизних накладних у двох примірниках.
Особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного будь-яким іншим особам - не платникам податку.
Отже, у разі реалізації суб’єктом господарювання пального з акцизного складу на акцизний склад пересувний такого суб’єкта, ним складається акцизна накладна за формою «П» у двох примірниках. Такий суб’єкт господарювання повинен зареєструвати в ЄРАН перший і другий примірник акцизної накладної. У разі реалізації пального з акцизного складу пересувного будь-яким іншим особам - не платникам податку Товариство зобов’язане скласти акцизну накладну за формою «П» в одному примірнику та зареєструвати її в ЄРАН.
У акцизній накладній за формою «П» для стаціонарного акцизного складу вказується уніфікований номер реєстрації в СЕА РПСЕ, а для акцизного складу пересувного вказується двосимвольний код типу транспортного засобу, зокрема, автомобільного, загальна місткість ємності (секцій), загальна кількість секцій, обсяг використаного пального для акцизної накладної та номер державної реєстрації транспортного засобу. Зазначення адреси акцизних складів та акцизних складів пересувних формою акцизної накладної не передбачено.
Щодо повідомлення податкового органу про залишки пального у спеціалізованому транспортному засобі, інформуємо, що відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться облік обсягів пального, зокрема, в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом.
В зазначеній у п. 232.3 ст. 232 Кодексу формулі, за якою обчислюється обсяг пального, на яке платник податку може зареєструвати акцизні накладні, розрахунки коригування, враховуються, зокрема, обсяги пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, та розрахунків коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в ЄРАН (цей показник зменшує обсяг пального, на яке платник може скласти акцизну накладну).
Пунктом 231.3 ст. 231 Кодексу передбачено можливість складання акцизних накладних за щоденними підсумками операцій у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачу (який не є суб’єктом господарювання), розрахунки за які проводяться через касу/РРО та/або ПРРО з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок особи, що реалізує пальне).
Відповідно реєстрація в ЄРАН акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального з акцизного складу пересувного споживачу, забезпечує відповідність даних щодо фактичного обсягу пального на такому акцизному складі даним СЕА РПСЕ.
Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» зі змінами.
Щодо питання 8
Відповідно до п. 52. 1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.
Ведення журналів обліку нафтопродуктів на АЗС передбачено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі – Інструкція № 281).
Вимоги Інструкції № 281 є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Враховуючи вищевикладене, Товариство зобов’язано дотримуватись вимог Інструкції № 281 та вести журнал обліку нафтопродуктів на газонаповнювальній станції. Ведення таких журналів на спеціалізованих транспортних засобах Інструкцією № 281 не передбачено.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
