Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення окремих реквізитів податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством (Постачальником) укладено договір на постачання товарів, згідно з умовами якого останній зобов’язується поставити Покупцю продукти харчування, перелік, характеристика, обсяг та ціна яких визначені у Специфікації (Каталозі) – невід’ємному додатку до договору. У первинних документах та податкових накладних, складених за такими операціями Товариство зазначає (на вимогу Покупця) номенклатуру з урахуванням даних Специфікації (Каталогу), зокрема, визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД здійснюється виключно на рівні перших чотирьох цифр відповідного коду, тоді як податковий кредит формує за податковими накладними з іншими найменуваннями (відмінність полягає в різному застосуванні контрагентами кількості цифр у коді товару згідно з УКТ ЗЕД для однієї товарної позиції, що придбавається).
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи буде дотримано вимоги Кодексу та Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
31.12.2015
№ 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016
за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), при реєстрації
Товариством податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових
накладних (далі – ЄРПН) у разі визначення кодів УКТ ЗЕД виключно
по перших чотирьох цифрах, якщо такі товари отримано за кодами УКТ
ЗЕД з іншою кількістю цифр?
2) чи буде інформація про товар, яка зазначена у податковій накладній
із кодом УКТ ЗЕД на рівні десяти цифр при придбанні, та
інформація про такий товар, зазначена у податковій накладній із
кодом УКТ ЗЕД на рівні чотирьох цифр, при здійсненні постачання
цього товару вважатися однаковою у системі електронного
адміністрування податку на додану вартість?
3) чи будуть підтверджені податкові зобов’язання з податку на додану
вартість відповідно до предмету договору, яким визначено
Специфікацію (Каталог) продукції, що поставляється, укладеного між
контрагентами, з урахуванням ситуації, описаної у зверненні?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість та складання податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитами є:
опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг;
код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП). Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів, та товарів ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в графі 3.1 табличної частини податкової накладної суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо) на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України», на всіх етапах постачання товарів, а саме:
для підакцизних і імпортних товарів – на рівні10 знаків;
для інших товарів – не менше 4 перших знаків.
Пунктом 2001.1 статті 2001 розділу V Кодексу визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1–3
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу та пункту 16 Порядку № 1307 платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
У разі придбання товарів на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН із зазначенням коду згідно з УКТ ЗЕД на рівні десяти цифр, платники податків мають право при подальшому постачанні таких товарів на митній території України складати податкові накладні із зазначенням коду згідно з УКТ ЗЕД як на рівні чотирьох цифр, так і на рівні десяти цифр.
При цьому система електронного адміністрування податку на додану вартість не здійснює порівняння показників податкових накладних, які направляються на реєстрацію в ЄРПН, а забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку сум податку, зазначених у таких податкових накладних.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок стосовно складання податкових накладних необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, що може бути досліджено під час проведення відповідних перевірок, передбачених Кодексом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
