Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо подання уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року, півріччя 2016 року, три квартали 2016 року, 2016 рік та 1 квартал 2017 року та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі- Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство зазначило, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння дій Товариства у наступній ситуації.
В липні 2024 року Товариство, у відповідності до вимог підпункту 39.5.4.1 пункту 39.5 статті 39 Кодексу, самостійно провело коригування ціни контрольованої операції та сум податкових зобов’язань за 2015 рік, розраховувавши свої податкові зобов’язання відповідно до максимального значення діапазону рентабельності. Також була подана уточнююча декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік разом з Додатком ТЦ. У 2015 році Товариство мало від’ємний об’єкт оподаткування. При подачі уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік об’єкт оподаткування зменшився але залишився від’ємним.
Враховуючи зазначену ситуацію Товариство просить надати відповідь на питання, чи може Товариство у 2024 році подати уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року, півріччя 2016 року, з місяців 2016 року, 2016 рік та 1 квартал 2017 року засобами електронного зв’язку чи в паперовому вигляді, щоб відкоригувати об’єкт оподаткування та нарахувати податкові зобов’язання, які були сплачені?
Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі - КО), зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про КО. Звіт про КО подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про КО інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про КО за такий самий звітний період;
уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.
Подання платником податку уточнюючого звіту про КО не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 статті 120 Кодексу. Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про КО за звітній період, який перевіряється (підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).
У разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов'язань з податку на прибуток за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету; розрахувавши свої податкові зобов'язання відповідно до: максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності КО була вище максимального значення такого діапазону; та/або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності КО була нижче мінімального значення такого діапазону. Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни КО, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення КО. Сума податкового зобов'язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені статтею 57 Кодексу (підпункт 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).
Пунктом 36.1 статті 36 розділу I Кодексу встановлено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.5 статті 36 розділу I Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Абзацом другим пункту 46.4 статті 46 розділу II Кодексу передбачено, що у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Зокрема, підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу III Кодексу визначено різницю яка зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Абзацом сьомим – дев’ятим підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу III Кодексу передбачено, що для цілей підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу I Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями.
Пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з абзацами четвертим – шостим пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 розділу ІІ Кодексу:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 розділу I Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.91.3 пункту 141.91 статті 141 розділу III Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Відповідно до абзацу другого пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Абзацом одинадцятим пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 розділу II Кодексу.
Дію зазначеної вище норми зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
При цьому пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, платник податків протягом 2555 днів від граничного строку подання декларації за звітний (податковий) період, що уточнюється може подати тільки уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, яка містить відмітку «ТЦ» в рядку «Наявність додатків» та в складі пакету має додаток ТЦ.
Враховуючі викладене, з метою виконання платником податків податкового обов’язку йому необхідно обрахувати показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств з урахуванням зменшення суми завищеного від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке виникло через здійснення самостійного коригування ціни контрольованої операції за 2015 рік та подати уточнюючі декларації з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу та положень пункту 522 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу за всі наступні звітні (податкові) періоди (роки).
До таких уточнюючих декларацій платнику податків необхідно подати доповнення із розшифровкою обрахованих уточнених показників у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та відповідних рядків Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за результатами зменшення суми завищеного від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на зміну яких вплинув такий обрахунок. Таке доповнення подається із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці Податкової декларації з податку на прибуток підприємств з поясненням мотивів його подання.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
