Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариство про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що на підставі укладеного контракту з компанією нерезидентом здійснило оплату згідно з платіжною інструкцією. Від іноземного банку-кореспондента до уповноваженого банку надійшов запит щодо уточнення інформації про платіж. Товариство підтвердило уповноваженому банку дані бенефіціара за платежем. Після здійснення оплати Товариством встановлено, що реквізити згідно з якими здійснено оплату, підмінили шахрайським засобом, а постачальник товару не отримав кошти. На підставі звернення до уповноваженого банку ініційовано процедуру анулювання вихідного платежу, але банк-отримувач платежу надав інформацію, що кошти списані та немає залишків на рахунках отримувача для повернення.
У зв’язку з шахрайськими діями невідомих осіб представник Товариства подав заяву до Національної поліції України про факт шахрайства, у зв’язку з чим відкрито кримінальне провадження за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати консультацію з таких питань.
1. Які є підстави, встановлені діючим законодавством, та які потрібно надати Товариству документи для недопущення нарахування пені за порушення строків розрахунків, встановлених частиною п’ятою статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), у зв’язку з шахрайськими діями третіх осіб по валютній операції.
2. Чи достатньо буде сертифіката від торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин для зупинення строків розрахунків та нарахування пені у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473 по зазначеній валютній операції.
3. Які дії повинно зробити Товариство після отримання сертифіката від торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин для зупинення строків розрахунків та нарахування пені.
4. Яким способом та які потрібно надати документи Товариству для зняття з валютного контролю операції щодо перерахунку валютних коштів у зв’язку з шахрайськими діями третіх осіб по валютній операції.
Щодо питань 1 і 2.
Валютне регулювання відповідно до статті 1 Закону № 2473 – це діяльність Національного банку України (далі – НБУ) та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами господарської діяльності і уповноваженими установами.
НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, та відповідно до статті 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, а також запровадження заходів захисту відповідно до Закону № 2473.
При цьому НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону № 679).
Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати:
граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону № 2473).
Звертаємо увагу, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473 (частина третя статті 3 Закону № 2473).
На час здійснення оплати Товариством граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів відповідно до пункту 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) становили 180 календарних днів.
Частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотків суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону № 2473 у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто наявність сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України, є підставою як для зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і підставою для зупинення нарахування пені в період дії засвідчених у такому сертифікаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Слід зазначити, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов’язань та зупинення граничних строків розрахунків і нарахування пені, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання форс-мажорних обставин, а їх вплив на виконання/неможливість виконання договірних/контрактних зобов’язань.
Також частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до статті 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Водночас зазначаємо, що у платника податків відсутній обов’язок окремо подавати до податкового органу повідомлення з визнанням факту порушення.
У разі надходження до ДПС податкової інформації від НБУ про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, територіальний податковий орган направить обов’язковий письмовий запит для надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.
Щодо питань 3 і 4.
Відповідно до статті 11 Закону № 2473 валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Банки як уповноважені установи є агентами валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов'язані враховувати вимоги щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, які встановлюються Національним банком окремим нормативно-правовим актом Національного банку.
Також уповноважена установа зобов’язана запобігти проведенню валютної операції (відмовити в проведенні валютної операції), яка не відповідає вимогам валютного законодавства.
Ураховуючи зазначене, банк як агент валютного нагляду та суб’єкт первинного фінансового моніторингу самостійно приймає рішення щодо можливості проведення операцій клієнта та переліку документів, які необхідні йому для здійснення всебічного, комплексного та ґрунтовного аналізу таких операцій, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів та результатів вжитих ними заходів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов укладеного з клієнтом договору.
Також абзацом першим пункту 6 розділу I Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2, зазначено, що уповноважені установи самостійно, на підставі своїх внутрішніх документів, приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, пов’язаних зі здійсненням валютної операції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.
Підстави, коли банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, передбачено у пунктах 9 та 10 розділу III Інструкції № 7.
Крім того, випадки, за яких допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, зазначено у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції № 7.
Інших підстав для зняття імпортних операцій з валютного нагляду чинним законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене вище, пропонуємо з питання зупинення строків розрахунків за операцією з імпорту товарів та зняття з валютного нагляду операції щодо перерахунку валютних коштів у зв’язку з шахрайськими діями третіх осіб по валютній операції, звернутись із відповідним запитом до обслуговуючого банку, як агента валютного нагляду або до Національного банку України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до змін/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
