Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що за договором поставки вітроенергетичного обладнання оплата (аванс) постачальнику-нерезиденту здійснюватиметься за рахунок кредитних коштів шляхом прямого перерахування їх іноземним банком-кредитором (нерезидентом) на рахунок постачальника-нерезидента без залучення до здійснення оплати банком-резидента України, що здійснює банківську діяльність в Україні.
Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати консультацію з таких питань:
1) Чи підлягатимуть валютному нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків у порядку, встановленому Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), операції з імпорту обладнання за договором поставки, за яким розрахунки за обладнання здійснюватимуться Товариством шляхом перерахування коштів іноземним банком-кредитором (нерезидентом) на рахунок постачальника-нерезидента без залучення до здійснення розрахунків банка-резидента України?
2) Чи застосовуватимуться встановлені пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) граничні строки розрахунків до вищенаведених операцій з імпорту товарів?
До свого звернення Товариство не надавало копії договору поставки обладнання, кредитного договору з іноземним банком (нерезидентом) стосовно перерахування коштів постачальнику-нерезиденту та інших документів щодо подальшого погашення зобов’язань Товариством за кредитним договором через український банк (банк-резидент України), який обслуговуватиме отриманий кредит від іноземного банку, у зв’язку з чим надається відповідь виходячи із загальних вимог валютного законодавства.
Щодо питань 1 і 2.
Валютне регулювання відповідно до статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) –
це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами господарської діяльності і уповноваженими установами.
НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, та відповідно до статті 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, а також запровадження заходів захисту відповідно до Закону № 2473.
При цьому НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону № 679).
Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати:
граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону № 2473).
Правлінням НБУ відповідно до Закону № 2473 прийнято низку постанов з питань заходів захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті; порядку валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів відповідно до пункту 142 Постанови № 18 становлять 180 календарних днів.
Валютний нагляд банків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюється відповідно до розділу II Інструкції № 7.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.
Водночас пунктом 7 розділу ІІ Інструкції № 7 визначено, що банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) – за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента – постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента – постачальника товару, якщо оплата зобов’язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів НБУ на платежі, що здійснюються на рахунок постачальника-нерезидента згідно з договором поставки обладнання, які здійснюються за рахунок кредитних коштів шляхом прямого перерахування їх іноземним банком-кредитором (нерезидентом) без залучення для здійснення такої оплати банку-резидента України, не поширюється дія Інструкції № 7 та Постанови № 18.
Враховуючи викладене вище, пропонуємо з питання здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі через іноземні банки, звернутись із запитом до Національного банку України.
Водночас зазначаємо, що відповідно до підпункту 13 пункту 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, та в пункті 142 Постанови № 18, не поширюються на товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8410 90 00 00, 8504 21 00 00, 8504 22 10 00, 8504 23 00 00, 8504 31 21 00, 8504 31 29 00, 8504 31 80 00, 8504 34 00 00, 8504 40 30 00, 8504 40 90 00, 8532 29 00 00, 8535 30 90 00, 8535 40 00 00, 8535 90 00 00, 8537 10 10 00, 8537 10 98 90, 8537 20 91 00, 8537 20 99 00, 8544 60 90 90, імпорт яких здійснюється замовниками, які провадять господарську діяльність у сфері забезпечення виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії в межах виконання договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг, укладених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та/або постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Слід зазначити, що висновки щодо поширення валютного нагляду та граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на операції за якими здійснено платежі за рахунок кредитних коштів шляхом прямого перерахування їх іноземним банком-кредитором (нерезидентом) без залучення для здійснення такої оплати банку-резидента України, можливо зробити за результатами проведеної документальної перевірки Товариства та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
