Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо права на отримання бюджетного відшкодування при застосуванні норми пункту 381 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 розділу II Кодексу, повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство, здійснює ввезення лікарських засобів на митну територію України у 2024 році, які будуть поставлені протягом поточного року ____ по договорах, укладених до 31.12.2023 року, по яких надійшла 100% попередня оплата протягом 2023 року.
У зверненні Товариство повідомило, що попередня оплата за лікарські засоби була отримана в період дії звільнення від оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ), яке встановлено пунктом 381 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (до 31.12.2023 року).
У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи має право Товариство заявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ, сплаченого при ввезенні лікарських засобів на митну територію України у 2024 році, які будуть поставлені протягом поточного року ____ по договорах, укладених до 31.12.2023 року, по яким надійшла 100% попередня оплата протягом 2023 року.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 і 10 розділу XX Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 187.8 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій з:
придбання або виготовлення товарів та послуг;
ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в звільнених від оподаткування ПДВ операціях.
Також, відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до пункту 381 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 31 грудня 2023 року, звільнялися від оподаткування ПДВ, зокрема:
1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;
2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовувалися.
Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, що був встановлений пунктом 381 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2024 № 154 (далі – Узагальнююча консультація).
Після завершення дії тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 381 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (починаючи з 01.01.2024), операції з постачання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що підлягали звільненню від оподаткування на підставі вказаної норми Кодексу, оподатковуються ПДВ за загальновстановленими правилами.
З урахуванням положень Узагальнюючої консультації, у разі якщо попередня оплата повної вартості лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я здійснювалася у періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то така операція постачальника звільнялася від оподаткування ПДВ на підставі пункту 381 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, норми якого були чинними на момент такої події.
Фактичне відвантаження таких товарів, яке буде здійснюватися постачальником в рахунок раніше отриманої попередньої оплати після завершення дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ (після 31.12.2023), не зумовлює у платника податку - постачальника податкових наслідків у частині оподаткування ПДВ.
Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні/ввезенні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані/ввезені такі товари/послуги (зокрема, призначених для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 381 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Тобто, якщо «перша подія» (оплата за рахунок бюджетних коштів) відбувалася в період дії тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ до 01.01.2024, а ввезення товарів на митну територію України та сплата податку до бюджету після 01.01.2024, що підтверджується митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій), то платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 розділу V Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 розділу V Кодексу).
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу).
Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Разом з цим, згідно пункту 200.41 статті 200 розділу V Кодексу платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платники податків, які здійснюють операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів на митній території України, які відповідно до пункту 381 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ, до бюджетного відшкодування можуть включати від’ємне значення сум ПДВ, що утворилось внаслідок не застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу відповідно до абзацу 2 пункту 381 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Отже, з урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом
декларації, до бюджетного відшкодування на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами).
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 розділу V Кодексу до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, за результатами документальної перевірки (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).
Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).
