Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного закладу «______» (далі – Заклад освіти) щодо окремих питань оподаткування приватного закладу освіти у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Заклад освіти є навчальним закладом та має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти. Заклад освіти перебуває у статусі неприбуткової організації.
Заклад освіти надає освітні послуги здобувачам освіти на підставі договору про надання освітніх послуг (далі – Договір).
Згідно з наведеними у зверненні умовами Договору положеннями такого Договору передбачено, що на замовлення замовника Заклад освіти зобов’язується надавати освітні послуги учню протягом навчального року відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти, а замовник зобов’язується приймати освітні послуги та брати участь у фінансовому забезпеченні функціонування такого закладу.
Окремим пунктом Договору визначено, що освітні послуги надаються безкоштовно. Однак, заклад функціонує за рахунок цільових внесків, що сплачуються замовником.
Також у Договорі зазначено, що Заклад освіти є неприбутковою організацією та спроможний надавати освітні послуги відповідно до умов Договору за рахунок цільового внеску, який зобов’язаний сплатити замовник у вигляді безповоротної фінансової допомоги для фінансування Закладу освіти в порядку та в розмірі, визначеними відповідно до умов Договору з метою покриття витрат на освітні послуги.
У зверненні Закладу освіти поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:
1. Чи є цільові внески, що добровільно сплачуються законними представниками здобувачів освітніх послуг на банківський рахунок Закладу освіти відповідно до Договору, платою за надання освітніх послуг?
2. Чи є цільові внески, що добровільно сплачуються законними представниками здобувачів освітніх послуг на банківський рахунок Закладу освіти відповідно до Договору, доходом та/або прибутком?
3. Чи зобов’язаний Заклад освіти зареєструватись як платник податку на додану вартість у контролюючому органі у разі здійснення операцій на суму, яка протягом останніх календарних 12 місяців сукупно перевищує 1 000 000 гривень, але відповідні грошові кошти обліковуються як цільова допомога згідно з умовами Договору?
4. Чи обов’язаний Заклад освіти зареєструватись як платник податку на додану вартість у контролюючому органі у разі здійснення операцій з постачання освітніх послуг на суму, яка протягом останніх календарних
12 місяців сукупно перевищує 1 000 000 гривень?
Щодо запитань 1 та 2
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово- будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Водночас, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу. До такого переліку, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Обов’язковими умовами для організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону, а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану
не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» зі змінами (далі – Закон № 2145), який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Стаття 22 Закону № 2145 регламентує організаційно-правовий статус закладів освіти.
Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа, неприбутковий заклад освіти, прибутковий заклад освіти.
Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Згідно з частиною третьою ст. 78 Закону № 2145 державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини першої ст. 79 Закону № 2145 одним із джерел фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства може бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі – ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. 3 ГКУ).
Частиною другою ст. 3 ГКУ передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України від 16 липня
1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій здійснюється відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Виходячи з опису обставин, заявлених у зверненні, та враховуючи норми Кодексу, цільові внески, що сплачуються замовниками освітніх послуг на користь приватного Закладу освіти, є нічим іншим як оплата освітніх послуг та не є безповоротною фінансовою допомогою.
Зауважимо, що оскільки проведення комерційної діяльності має на меті отримання прибутку, здійснення навчання у приватному закладі освіти на комерційній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених
п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Водночас повідомляємо, що наданої заявником інформації недостатньо для кваліфікації діяльності з надання Закладом освіти освітніх послуг згідно із Договором за рахунок цільових внесків замовників як такої, що не суперечить вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, оскільки по суті такі цільові внески не є безповоротною фінансовою допомогою, тому що спрямовані на покриття витрат з надання освітніх послуг. Тому дослідженню підлягають відповідні установчі документи Закладу освіти та Договір.
Щодо запитань 3 та 4
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (п. 17 частини першої ст. 1 Закону № 2145).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Згідно з п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Під безоплатно наданими послугами розуміються, зокрема послуги, що надаються без висування вимоги щодо компенсації їх вартості (п.п. 14.1.13
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.
До таких послуг належать, зокрема послуги з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються закладами загальної середньої освіти I - III ступенів (п.п. «в» п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Кодексу).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу.
До переліку осіб, які можуть бути зареєстровані платниками ПДВ, відноситься будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (абзац 2 п. 180.1 ст. 180 Кодексу).
Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Згідно з пунктами 183.1 і 183.2 ст. 183 Кодексу будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 Кодексу.
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 Кодексу, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування
(п. 183.10 ст. 183 Кодексу).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.
Операції з постачання (у тому числі безоплатного) товарів/послуг згідно зі ст. 185 Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ.
База оподаткування операцій з постачання таких товарів/послуг відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу визначається виходячи з їх договірної вартості та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Таким чином, при обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих платником (у тому числі цільові внески), а вартість товарів/послуг, які були поставлені (надані, виконані) особою за попередні 12 календарних місяців.
Отже, якщо загальний обсяг операцій Закладу освіти з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то згідно з вимогами Кодексу Заклад освіти повинен подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
