Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що відповідно до протоколу засідання Наглядової Ради » від , було винесено рішення припинити повноваження Голови Правління .
Наказом було звільнено у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Відповідно до ст. 44 КЗпП, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 частини першої ст. 41 виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Проте, сума вихідної допомоги не була нарахована і відповідно не була виплачена при звільненні.
Не погодившись з таким рішенням, подано позовну заяву до суду про стягнення вихідної допомоги з ПАТ « ». Відкрито справу № у спорах, що виникають із трудових правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, ( районний суд ) ухвалив рішення: стягнути з ПАТ « » на користь вихідну допомогу в розмірі гривень.
Сума вихідної допомоги була розрахована згідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 1995 року № 100 (далі – Постанова на підставі довідки Приватного акціонерного товариства від ), яка є доказом нарахованої заробітної плати.
Постановою Дніпровського Апеляційного суду від 2024 року Рішення районного суду м. Дніпропетровська від 2024 року залишено без змін.
Приватним виконавцем .2024 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ПАТ « » в примусовому порядку на користь вихідну допомогу у повному обсязі гривень. Примусово з розрахункового рахунку списано кошти на рахунок приватного виконавця без сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є у даному випадку податковим агентом, як особа, що через процедуру примусового виконання на рахунок приватного виконавця отримала дохід у повному обсязі (з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору)?
2. Чи має обов’язок самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми вихідної допомоги?
Щодо питань першого, другого
Відповідно до частини першої ст. 47 КЗпП роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно з частиною першою ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі – рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, зі змінами (далі – Порядок № 845).
Відповідно до п. 34 Порядку № 845 після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:
1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;
2) боржник упорядковує свої зобов’язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов’язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді виплат, наведених у вашому зверненні, нараховані на підставі рішення суду звільненому працівнику, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку платника податків як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Зауважуємо, що обов’язок з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, нарахованого фізичній особі на підставі рішення суду, виникає у юридичної особи (боржника), незалежного від того, що виплата зазначеного доходу здійснюється через виконавчу службу.
Крім цього, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
