Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула запит на отримання індивідуальної податкової консультації платника податків - юридичної особи (далі - Платник) щодо можливості використання Платником коштів податку на додану вартість, що акумулювались на спеціальному рахунку Платника, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Платник повідомив, що у нього рахується невикористаний залишок з податку на додану вартість у вигляді переплати.
У зв’язку з вищевикладеним, Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Яким чином можуть бути використані Платником кошти, що за даними особового рахунку рахуються як переплата?
2. Чи є право у Платника, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», на перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок?
3. Яке звернення та до якого органу державної влади має подати Платник для перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок?
4. У випадку неможливості перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок роз’яснити порядок їх використання та/або списання?
Щодо питань 1, 2, 3, 4.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу із 01 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 Кодексу, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму оподаткування.
Зазначене стосується всіх сільськогосподарських підприємств, що до 01 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до норм статті 209 Кодексу, включаючи платників, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму (подавали податкові декларації 0121 – 0123), так і тих, які відповідно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу відповідали критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спеціального режиму і залишали суми податку на додану вартість від реалізації сільськогосподарської продукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130).
Слід зазначити, що згідно з редакцією статті 209 Кодексу, яка була чинною до 01.01.2017 року, сума ПДВ, нарахована суб’єктом спеціального режиму оподаткування на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалася в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
Такі суми ПДВ акумулювалися сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, які після втрати чинності статтею 209 Кодексу в Державній казначейській службі України було закрито.
Відповідно до положень Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 276), на спеціальні рахунки перераховувалися суми ПДВ, визначені сільськогосподарським товаровиробником у податковій декларації з ПДВ (скороченій). Таку суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій сільськогосподарським товаровиробником податковій декларації, платник податку був зобов’язаний самостійно перерахувати протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого статтею 203 Кодексу.
У випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок ці кошти платнику податку не поверталися, а враховувалися ним для майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та могли бути використані для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
Суб’єкт спеціального режиму оподаткування мав право використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їхнього перерахування на такий рахунок до повного використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей без урахування строків давності.
З урахуванням вказаних вище змін у законодавстві, зокрема, скасовано реєстрацію суб’єктів спеціального режиму оподаткування та переведено їх на загальну систему оподаткування, закрито рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Кодексу сільськогосподарським товаровиробникам, а також на теперішній час здійснено заходи щодо закриття інтегрованих карток сільськогосподарських підприємств.
Таким чином, законодавчо – нормативні підстави для використання Товариством/ перерахування на рахунок Платника коштів податку на додану вартість, що залишалися у його розпорядженні згідно із статтею 209 Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11, відсутні.
Крім того, повідомляємо, що порядок списання залишку коштів, що акумулювалися на спеціальних рахунках сільськогосподарських підприємств, Кодексом не визначено.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
