Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платник єдиного податку другої групи.
На виконання Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р № 435, 08.02.2019 було подано Додаток 5 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, який був зареєстрований за № (далі — Звіт). Також платником була подана Податкова декларація платника єдиного податку (далі – Декларація) в якому вказана сума доходу (валового) в розмірі ,00грн, з якого був сплачений єдиний податок, що також зазначено в даній декларації.
При заповненні Додатку 5 Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску була допущена технічна помилка, а саме в таблицю звіту помилково були включені суми валового доходу за 2018 рік в розмірі ,00 грн, а не чистого доходу (прибутку) в розмірі ,00 грн з якого був сплачений єдиний внесок в розмірі 22 відс. від суми, а саме грн. Сума доходу вказана в Додатку 5 дублює показники Декларації, а це означає, що в Звіті помилкові дані, бо валовий і чистий дохід (прибуток) не можуть бути однаковими.
Платником .2019, з метою виправлення помилки було подано новий Звіт, в якому були вказані вірні показники, але він не був прийнятий. Згідно квитанції Звіт подано після кінцевого терміну (вже є прийняті та оброблені звіти за вказаний період).
Також, з метою виправлення помилки, платником було подано уточнюючі звіти .2023, .2023, .2024, на що отримували квитанції про неприйняття звітів, у зв’язку з тим, що не передбачено коригування сум єдиного внеску за період до прийняття змін до ст. 296 Кодексу.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. За якою формою (кодом форми) необхідно подати уточнюючий розрахунок для уточнення показників Додатку 5 Звіту за 2018 рік?
2. Який порядок заповнення наведеної уточнюючої форми для виправлення показників Додатку 5 Звіту за 2018 рік?
3. У випадку, якщо уточнююча форма відсутня, прошу надати роз’яснення щодо подальших дій для виправлення показників?
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону № 2464).
При цьому відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексу.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами.
Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розділу V Закону № 2464).
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розділу V Закону № 2464).
Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).
Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону № 2464 (п. 1 частини першої ст. 121 Закону № 2464).
Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Пунктом 3 частини першої ст. 121 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.
Враховуючи викладене, відомості, які містяться, зокрема, в Додатку 5 до Розрахунку, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб.
У зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 121, 141 Закону № 2464 здійснює ПФУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
