Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань, пов’язаних зі сплатою податку на прибуток іноземних юридичних осіб при направленні нерозподіленого прибутку у вигляді дивідендів на збільшення статутного капіталу, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні товариство повідомило, що у 2023 році отримало чистий прибуток. Власник товариства – юридична особа, резидент Німеччини, розглядає можливість збільшення статутного капіталу товариства на суму нерозподіленого чистого прибутку за 2023 рік. При здійсненні даної господарської операції не відбуватиметься нарахування дивідендів.
Враховуючи вищевикладене, товариство запитує:
Яким чином операція збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого чистого прибутку (без нарахування дивідендів власнику – юридичній особі – нерезиденту) буде оподатковуватись згідно з нормами Кодексу?
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).
Частиною першою ст. 17 Закону № 2275 встановлено, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.
Відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Зважаючи на визначення зазначених термінів, здійснення інвестицій (поповнення статутного капіталу) за рахунок нерозподіленого прибутку можливе шляхом реінвестицій дивідендів, які належать власникам корпоративних прав.
За своєю суттю операція збільшення статутного капіталу підприємства на вартість нарахованих дивідендів є майновим внеском в обмін на корпоративні права.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:
Пс - сума податку до сплати;
СД - сума виплаченого доходу;
СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Отже, платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, який не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований на поповнення (збільшення) статутного капіталу, то у випадку, якщо власником корпоративних прав є нерезидент, сума, на яку збільшується вартість корпоративних прав учасника - нерезидента у зв'язку із таким поповненням (збільшенням) статутного капіталу, підлягає оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу на дату такого рішення.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
