Державна податкова служба України на звернення Коледжу щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Коледж поінформував, що має на праві постійного користування земельну ділянку (державний акт на право постійного користування, далі – Ділянка), на якій розташований навчально-лабораторний корпус № 3 (далі – Об’єкт). Частина Об’єкта належить Коледжу (згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.09.2015 СТА 232045 власник Об’єкта – Держава в особі Міністерства освіти і науки України), інша частина Об’єкта – ТОВ «……» (далі – Товариство) (згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.07.2003 САА 904306 власником частини Об’єкта є Держава в особі Верховної Ради України, балансоутримувач – Державне підприємство «……»).
Коледж просить надати роз’яснення щодо порядку справляння Податку за Ділянку (за всю площу Ділянки або пропорційно частці Об’єкта, якою користується Коледж) та щодо порядку визначення суми Податку, що має відшкодовувати (компенсувати) Коледжу Товариство як співвласник Об’єкта.
Платниками Податку є власники земельних ділянок, землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п. 269.1 ст. 269 Кодексу).
Податкові зобов’язання із Податку обчислюються за даними, зокрема Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).
Враховуючи те, що Коледж є постійним користувачем Ділянки (державний акт на право постійного користування Ділянкою, виданий 21.04.2006), то у Коледжа виникають податкові зобов’язання з Податку за всю площу Ділянки.
Разом з цим, відповідно до положень частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу України документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Необхідно зауважити, що право постійного користування земельною ділянкою не може виникнути у суб’єкта господарювання приватного права (у Товариства), оскільки таке право передбачено виключно для суб’єктів господарювання державної та комунальної форм власності (ст. 92 Земельного кодексу України).
У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об’єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем. У разі недосягнення згоди сторонами щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою, такий порядок користування визначається судом (частини чотирнадцята ст. 120 Земельного кодексу України).
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (абзац п’ятий п. 286.6 ст. 286 ПКУ).
Отже, у разі оформлення співвласником Об’єкта – Товариством відповідного права на частину Ділянки, у нього виникне обов’язок із справляння плати за землю.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
