Земельний податок для єдинника 3 групи: оренда

Державна податкова служба України на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від ХХ.ХХ.ХХХХ у справі № ХХХ/ХХХХ/ХХ, керуючись статтями 52, 53 Податкового кодексу України (далі Кодекс) надає нову податкову консультацію на звернення Товариства щодо виникнення податкових зобовязань із земельного податку (далі Податок) за земельну ділянку Товариства, на якій розташований обєкт нерухомого майна (магазин-кафе), що переданий в строкове платне користування (оренду) фізичній особі. Товариство поінформувало, що надання в оренду нерухомого майна є основним видом його діяльності. Товариство є платником єдиного податку 3 групи, набуло права користування земельною ділянкою, та є власником нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці, що надано в оренду. Товариство запитує, чи є воно платником Податку. Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу (у редакцїї, чинній на дату звернення (15.07.2019)) та постанови суду (04.06.2020) платники єдиного податку звільняються від обовязку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Згідно з п. 1.3 Договору оренди від 01.01.2018 приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0,2770, яка належить Товариству на праві постійного користування. З правом оренди приміщення орендарю надається право користування вказаною земельною ділянкою. Пунктом 3.1 Договору оренди встановлено, що орендар сплачує орендну плату, яка складається з плати за користування приміщенням та платою за користування земельною ділянкою. Частиною 1 ст. 796 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки (ч. 3 ст. 796 ЦКУ). Таким чином, орендарю будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої споруди) одночасно надається право користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, яке передано в оренду. З огляду на викладене, звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, поширюється на земельну ділянку, що використовується Товариством н?а? п?р?а?в?і? п?о?с?т?і?й?н?о?г?о? к?о?р?и?с?т?у?в?а?н?н?я? для провадження господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (код КВЕД 68.20). Водночас повідомляємо, що з 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким, зокрема, підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу (далі пункт 297.1) викладено у новій редакції з метою уточнення прав платників єдиного податку щодо звільнення від сплати земельного податку. Отже, платники єдиного податку відповідно до нової редакції підпункту 4 пункту 297.1 мають право на звільнення від обовязку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність із земельного податку за умови використання земельної ділянки для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування). Оскільки надання в оренду нерухомого майна є основним видом діяльності Товариства, що є платником єдиного податку 3 групи, який набув право постійного користування землею, та є власником нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці, яке надано в оренду, то відповідно до нової редакції підпункту 4 пункту 297.1 у Товариства з 23.05.2020 виникає обовязок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах. У разі зміни протягом року обєкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (абзац другий п. 286.4 ст. 286 Кодексу). Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу. При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Додатково повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст. 52 Кодексу. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).