Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати Товариством земельного податку за орендодавців фізичних осіб та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), у межах компетенції повідомляє. Товариство поінформувало, що орендує земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення у фізичних осіб та займається вирощуванням зернових та технічних культур. Договори оренди землі укладено з усіма власниками фізичними особами та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно норм чинного законодавства. Орендна плата за користування земельними ділянками сплачується щорічно згідно умов договору, податки та збори утримуються та сплачуються до місцевого бюджету за місцем знаходження земель. Товариство запитує: 1) чи може сплачувати земельний податок з фізичних осіб за орендодавця фізичну особу, 2) чи буде земельний податок сплачений Товариством за кожного орендодавця фізичну особу вважатися додатковим благом та обкладатися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором? Щодо питання 1 Платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 Кодексу). Обєктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (ст. 270 Кодексу). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.п. «а» п. 286.1 ст. 286 Кодексу). Якщо фізичні особи є власниками земельних ділянок/земельних часток (паїв), то вони є платниками земельного податку. Нормами Кодексу не передбачено делегування прав сплати земельного податку іншим особам. Водночас зазначаємо, що п. 36.4 ст. 36 та п. 38.2 ст. 38 Кодексу передбачено можливість виконання податкового обовязку платником самостійно або за допомогою свого представника у порядку, визначеному ст. 19 Кодексу. Товариство не повідомило, чи є воно платником єдиного податку четвертої групи. У разі якщо земельні ділянки та земельні частки (паї) передано в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, то власники таких земельних ділянок та земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку (п. 281.3 ст. 281 Кодексу). Щодо питання 2 Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Обєктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу). Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків. Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу). Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обовязково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 167.5 ст. 167 Кодексу). Також зазначені доходи є обєктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу). Ставка військового збору становить 1,5 відс. обєкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу. Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобовязаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу. Враховуючи зазначене, у разі якщо орендар (юридична особа) здійснює відшкодування земельного податку на користь фізичної особи, то суми відшкодування включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. У разі компенсації земельного податку фізичній особі оподатковується на загальних підставах як інший дохід. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.