Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснило поставку товару покупцю та склало і зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, до якої в подальшому, у зв’язку з частковим поверненням товару, складено розрахунок коригування, реєстрацію в ЄРПН якого було зупинено.
Товариство не погоджуючись з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації розрахунку коригування (далі – Рішення) звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним, скасувати Рішення та зобов’язати ДПС зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли до висновку, що Рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства, є обґрунтованим, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним і скасування задоволенню не підлягають (Товариством не надано документів, які б засвідчили настання події, яка обумовила складання розрахунку коригування). При цьому касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію як виконати вимоги підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу та зменшити суму податкових зобов’язань за обставинами, що викладені у зверненні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 Кодексу і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами.
При здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу).
Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, зі змінами (пункт 201.16 статті 201 Кодексу).
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246).
Пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Враховуючи вищезазначене, оскільки згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, то у випадку, описаному в зверненні, у Товариства відсутні підстави для зменшення суми податкових зобов’язань.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
