Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення , яке надійшло через електронний кабінет платника податків , щодо заповнення та подання платником податків податкової звітності про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків зазначає, що вона є громадянкою України, яка з середини року проживає разом із сім'єю (чоловіком та сином) у , але потенційно може вважатися резидентом України у розумінні підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу для цілей звітного року. року вона разом зі своїм сином зареєстрував (заснував) юридичну особу відповідно до законодавства . Як наслідок, Платник податків набув частку у цій юридичній особі у розмірі 51 відсотків, а син – у розмірі 49 відсотків. Відповідно, така юридична особа вважається контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) по відношенню до Платника податків та сина відповідно до статті 392 Кодексу.
Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Що означає термін «загальний сукупний дохід»?
2. Чи зобов'язаний Платник податків (контролююча особа) розраховувати скоригований прибуток КІК, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК Платника податків із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду або виконується будь-яка інша умова, яка наведена у підпунктах 392.4.1-392.4.2 пункту 392.4 статті 392 Кодексу?
3. Чи зобов'язаний Платник податків (контролююча особа) заповнювати Графи 25.1, 25.2К, 25.3, 26, 31-33, Додатки К, ТЦ і ЦП Звіту про КІК та Додаток КІК до Декларації, якщо Платник податків звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до підпункту 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 Кодексу?
1
Графа 25.1
Фінансовий результат до оподаткування КІК (+, -))
2
Графа 25.2К
Коригування фінансового результату до оподаткування КІК (+,-)
3
Графа 25.3
Скоригований прибуток КІК (графа 25.1. + графа 25.2 К) (+, -)
4
Графа 26
Розмір прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи / є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (грн) (графа 25.3. х графа17.1./100)
5
Графа 31
Перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу
6
Графа 32
Перелік операцій КІК із нерезидентами - пов’язаними особами
7
Графа 33
Перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу
4. Чи зобов'язаний Платник податків (контролююча особа) заповнювати Графу 27 Звіту про КІК («Прибуток КІК, звільнений від оподаткування»), якщо Платник податків звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до підпункту 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 Кодексу? Що розуміється під словосполученням «прибуток КІК, звільнений від оподаткування»?
5. Які копії фінансової звітності КІК будуть вважатися «завіреними належним чином» для цілей підпункту 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 Кодексу?
6. Чи повинна фінансова звітність КІК бути належним чином легалізовано (зокрема, шляхом апостилювання) для цілей підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу?
7. Що означає термін «прибуток від операційної діяльності» для цілей Графи 23 Звіту про КІК? Якщо КІК має від'ємне значення «прибутку від операційної діяльності» (тобто, мова йде про збиток), то яким чином Платник податків має відобразити це у Графі 23 Звіту про КІК?
8. Який курс потрібно брати для перерахунку валюти фінансової звітності КІК (польський злотий) у гривню для цілей Графи 21.2 Звіту про КІК?
9. Яким чином Платник податків повинен заповнити Графу 24 Звіту про КІК («Прибуток до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності (грн)»), якщо КІК мала не прибуток, а збиток за результатами звітного року?
10. Якщо Платник податків не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК за 2023 звітний рік до дати граничного строку подання Декларації (тобто, до 1 травня 2024 року), чи має право Платник податків подати Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені пп. «а» - «в» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, але без подання фінансової звітності? Чи передбачає ПК України відповідальність за подання Звіту про КІК за скороченою формою?
11. Яким чином Платник податків (контролююча особа) повинен заповнити Графи 17.1 («всього») і 17.2 («безпосереднє володіння») Звіту про КІК?
Щодо питання 1
КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 розділу І Кодексу).
Пунктом 392.2 статті 392 розділу І Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи е частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.
При цьому норми статті 392 розділу І Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Так, підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови, що КІК:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
При цьому незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (підпункт 392.4.2.1 підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу).
КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 392.4.2 підпункту 392.4.2.2 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу).
Таким чином, звільнення від оподаткування прибутку КІК можливе при дотриманні вимог, визначених пунктом 392.4 статті 392 Кодексу.
Враховуючи зазначене, для цілей застосування підпункту 392.4.2.1 підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу загальний сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи розраховується за даними фінансової звітності із всіх джерел його отримання.
Проте, національним законодавством не передбачено визначення поняття «загальний сукупний дохід» та алгоритм його розрахунку, що в свою чергу позбавляє можливості правильного застосування платником податків положень статті 392 розділу І Кодексу.
Зважаючи на нагальність зазначених питань, ДПС звернулась до Міністерства фінансів України як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків) з проханням надати роз'яснення щодо визначення поняття « загальний сукупний дохід» КІК та порядок його розрахунку для цілей застосування підпункту 392.4.2.1 підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу.
Поняття «загальний сукупний дохід» всіх КІК для цілей застосування підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 розділу І Кодексу, порядку його розрахунку та застосовування положення МСБО 1 повідомлено, що у нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України термін «загальний сукупний дохід» не застосовується.
Крім того, підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що інші терміни для цілей розділу ІІІ використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Тож застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, так само як і міжнародних стандартів фінансової звітності, відповідно до підпункту 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено для визначення інших термінів, що згадуються у розділі ІІІ, а не для визначення термінів, що використовуються в інших розділах Кодексу.
Таким чином, при розрахунку загального сукупного доходу усіх КІК для цілей застосування підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 Кодексу слід враховувати обсяг доходу усіх КІК однієї контролюючої особи із усіх джерел за даними показників неконсолідованої фінансової звітності кожної КІК, який, зокрема, включатиме дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи. При цьому Звіт про фінансовий результат КІК, що є складовою її неконсолідованої фінансової звітності, складається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовується КІК.
Щодо питання 2-4, 9-11
Норми пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Згідно з підпунктом 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 розділу I Кодексу.
Таким чином, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених пунктом 392.4 статті 392 Кодексу, зокрема, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК.
Однак при звільненні від оподаткування прибутку КІК в обов’язковому порядку подається Звіт про КІК (повний) з відображенням умов такого звільнення.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, скорочену форму Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) та Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).
У Звіті та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.
У графі 17 Звіту контролююча особа зазначає загальний розмір частки володіння в КІК, в тому числі розмір безпосереднього або опосередкованого володіння у відповідності до підпунктів 392.1.1 – 392.1.5 пункту 392.1 статті 392 розділу І Кодексу.
При цьому у разі опосередкованого володіння контролюючою особою часткою в КІК через інших осіб, у графах 18.1, 18.2, 18.3 зазначаються вид особи (осіб) через яких здійснюється таке володіння.
У графі 24 зазначається прибуток до оподаткування КІК відповідно до даних фінансової звітності, обов’язкова до заповнення. Прибуток до оподаткування зазначається в гривнях без копійок.
У графі 25 відображається розрахунок скоригованого прибутку КІК, який здійснюється контролюючою особою на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 розділу І Кодексу, обов’язкова графа для заповнення в будь-яких випадках.
Графи 25.1 – 25.3 – є обов’язковими для заповнення, містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок, можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.
Разом з тим, у графі 27 зазначається прибуток КІК, звільнений від оподаткування (містить числове поле). Зазначається в гривнях без копійок.
У графі 28 у разі, якщо у графі 27 проставлено значення більше нуля, то у графах 28.1.1 – 28.1.2 або 28.2.1 – 28.2.2 або 28.3.1 – 28.3.3 обов’язково має бути зазначено відмітка(и) стосовно умови або умов звільнення від оподаткування прибутку КІК.
У разі відображення у графі 28 умов(и), на підставі якої/яких оподаткований прибуток КІК звільняється від оподаткування, у графах 25.1-25.3 Звіту проставляється нуль.
При цьому, у разі звільнення прибутку КІК від оподаткування додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту не підлягають заповненню і, як наслідок, їх не потрібно подавати.
У графах 31-33 Звіту відображається перелік операцій із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу. Інформація зазначається по кожній операції окремо. У разі наявності більше однієї операції, перелік операцій зазначається в наступних рядках таблиці у довільному порядку по кожній юридичній особі.
Водночас податковим законодавством чітко не регламентовано вимоги щодо відображення у Звіті про КІК інформації, визначеної графами 31-33 Звіту, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК на підставі пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу.
З огляду на зазначене, питання щодо відображення інформації у графах 31-33 Звіту, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК на підставі пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу, потребує погодження з Міністерством фінансів України як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.
Пунктом 392.5 статті 392 розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Отже, контролююча особа зобов’язана подати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 392.5.3 пункту 392.5. статті 392 розділу I Кодексу.
У випадку подання звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.
З огляду на зазначене, у разі неможливості складання фінансової звітності іноземної компаній та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку до граничної дати подання декларації про майновий стан і доходи, контролююча особа має право подати Звіт про КІК за 2023 звітний рік за скороченою формою, з обов’язковим поданням повного Звіту про КІК до 31.12.2024.
Відповідно до підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу у звіті про КІК зазначаються:
а) найменування КІК, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;
б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК;
в) структура володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння такою часткою;
г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;
ґ) розрахунок скоригованого прибутку КІК відповідно до вимог цієї статті, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до положень цієї статті;
е) суми дивідендів, отриманих КІК безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
є) суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
ж) перелік операцій КІК із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу;
з) кількість працівників КІК станом на кінець звітного (податкового) року;
и) інформація про суму прибутку КІК, отриманого від постійного представництва в Україні.
При цьому пунктом 120.7 статті 120 розділу ІІ Кодексу передбачено, що невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» - «з» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, щодо наявних КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу КІК або 25 відсотків скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.
Водночас пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, підпункти 392.3.2.1-392.3.2.4 підпункту 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 Кодексу застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року.
Щодо питання 5-6
До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір її прибутку за звітний (податковий) рік.
При цьому Кодексом як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набув чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.
Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності контрольованої іноземної компанії.
Слід звернути увагу, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена англійською мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.
Щодо питання 7
Стосовно визначення поняття «прибуток від операційної діяльності» для цілей графи 23 Звіту варто зазначити наступне.
Фінансова звітності контрольованої іноземної компанії складається з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.
Пунктом 9 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1) визначено, що фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб'єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами.
Згідно з пунктом 15 МСБО 1 фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов'язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі фінансової звітності (Концептуальній основі). Передбачається, що в результаті застосування МСФЗ з розкриттям додаткової інформації (за потреби) буде досягнуто достовірне подання у фінансовій звітності.
Отже, інформація з фінансової звітності вказує на наявність або відсутність господарської діяльності.
Водночас повідомляємо, що Міністерство фінансів України як головний орган в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
Щодо питання 8
Норма підпункту 392.3.4 пункту 392.3 статті 392 Кодексу встановлює, що скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період.
Так, у графі 21 Звіту зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК.
У графі 21.1 Звіту зазначається валюта звітності КІК.
У графі 21.2 Звіту зазначається середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період.
В той же час, у графах 22-25, 26, 29, 30, 34 Звіту контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту.
Проте, на сайті НБУ публікується середній (не середньозважений) офіційний курс гривні щодо іноземних валют за період (щомісячний та щорічний).
Водночас, у Листі НБУ від 22.03.2004 № 13-410/1390 «Щодо визначення середньорічного курсу» зазначається, що середньозважений курс гривні до іноземних валют за місяць визначається за такою формулою:
∑=, де Кi – значення курсу в періоді, ni – кількість днів у періоді, i – індекс періоду, протягом якого курс не змінювався.
Таким чином, існує правова невизначеність щодо методології перерахунку скоригованого прибутку КІК з іноземної валюти в гривню та відображення його у Звіті про КІК, що у свою чергу, позбавляє можливості правильного застосування положень статті 392 розділу І Кодексу, зокрема, щодо достовірності відображення інформації у Звіті.
З огляду на зазначене, питання щодо курсу перерахунку валюти фінансової звітності іноземної компанії в гривню для цілей графи 21.2 Звіту про КІК потребує погодження з Міністерством фінансів України як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
