Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо подання податкової звітності у разі перетворення казенного підприємства у акціонерне товариство відповідно до Закону Українивід 13 липня 2021 року № 1630-ІХ «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630), та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник повідомив, що відповідно до Закону № 1630 Підприємство реорганізовано (перетворено) в Товариство яке є правонаступником першого, до якого перейшли права та обов’язки, а також залишається код ЄДРПОУ.
В Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України припинення Підприємства зареєстровано 30.05.2024, державна реєстрація новоутвореної юридичної особи проведена 31.05.2024.
Виходячи із викладеного у Підприємства виникли наступні запитання:
1. Чи потрібно подавати Підприємству декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) та фінансову звітність за звітний період, який починається з початку звітного року та закінчується у періоді, на який припадає дата завершення його реорганізації (перетворення)? Яка саме ця дата – 29.05.2024, 30.05.2024, 31.05.2024? В який саме термін Підприємству подати цю звітність та чи буде технічна можливість підписати звітність старим ЕЦП після дати припинення його державної реєстрації та реєстрації новоствореного Товариства?
2. Чи потрібно подавати Підприємству декларацію з податку на додану вартість (далі – Декларація з ПДВ) за звітний період, на який припадає дата завершення його реорганізації (перетворення), а саме за травень 2024 року? Чи потрібно в Декларації з ПДВ за звітний період, на який припадає дата завершення реорганізації (перетворення), в Додатку 2 заповнювати Таблицю 2 заяву платника податків, що реорганізується, та проходити податкову перевірку контролюючим органом, щоб підтвердити суму від’ємного значення правонаступника Підприємства?
Щодо питання 1
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу (абзац перший пункту 46.2 статті 46 Кодексу).
Відповідно до підпунктів 137.4.2 та 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім, зокрема, у разі якщо:
особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Пунктом 137.5 статті 137 Кодексу передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Кодексу (абзац п’ятий та шостий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та їх невід’ємною частиною (абзац третій пункту 46.2 статті 46 Кодексу).
Згідно з пунктом 46.3 статті 46 Кодексу, якщо згідно з правилами, визначеними Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Порядок створення господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі встановлено статтею 13 Закону України від 13 липня 2021року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630).
Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1630 товариство створюється як акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення підприємства.
Комісія з реорганізації у тримісячний строк з дня затвердження її складу подає уповноваженому суб’єкту управління для затвердження у місячний строк передавальний акт, акт оцінки майна, акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, а також проект статуту товариства (частина перша статті 13 Закону № 1630).
Товариство, створене в результаті реорганізації підприємства, вважається створеним, а підприємство – таким, що припинилося, з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (частина дев’ята статті 13 Закону № 1630).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Частиною першою статті 8 Закону № 996 встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 996 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
При цьому звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя статті 13 Закону № 996).
Враховуючи наведене, Підприємство мало вести бухгалтерський облік з початку звітного року по дату внесення запису про його припинення перетворення) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, тобто по 30.05.2024 (включно). Крім того, Підприємство мало подати за цей період до контролюючого органу Декларацію, Розрахунок та фінансову звітність.
Водночас платник подає доповнення до таких Декларації та Розрахунку, передбачене пунктом 46.4 статті 46 Кодексу, із поданням пояснень щодо обрахованих показників за відповідні періоди у довільній формі (зокрема, надаються копії рішення суб’єкта управління про реорганізацію Підприємства, тощо), із зазначенням про цей факт у таблиці «Наявність доповнення» Декларації, Розрахунку. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації, Розрахунку. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Крім того, при заповненні Декларації у полі 10 «Особливі відмітки» проставляється відмітка «Податкова декларація платника податку на прибуток підприємств платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації», при заповненні Розрахунку у полі 9 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»» проставляється додаткова відмітка «Платник, що подає Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».
Щодо технічної можливості підписати звітність старим ЕЦП Підприємства після дати припинення його державної реєстрації та реєстрації новоствореного Товариства
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Кодексу (пункт 42.6 статті 42 Кодексу) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за№ 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок).
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктом 48.5 статті 48 Кодексу визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (пункт 3 розділу ІІ Порядку).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (пункт 5 розділу ІІ Порядку).
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується (пункт 8 розділу ІІ Порядку).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (пункт 9 розділу ІІ Порядку).
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених пунктом 42.6 статтею 42 Кодексу.
Щодо питання 2
Відповідно до підпункту 98.1.1 пункту 98.1 статті 98 Кодексу під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: для господарських товариств – зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Підпунктом 98.2.1 пункту 98.2 статті 98 Кодексу визначено, що у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків або єдиний (цілісний) майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію, або здійснюється продаж єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку: якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації.
У статті 108 Цивільного кодексу України зазначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.
Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
У разі реорганізації платникам ПДВ необхідно враховувати вимоги наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, зі змінами (далі – Положення № 1130).
Відповідно до пункту 3.15 розділу III Положення № 1130 особа, утворена у результаті реорганізації платника ПДВ (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом та Положенням № 1130, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.
Крім того відповідно до абзацу п’ятого підпункту 4.1 розділу IV Положення № 1130 якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до розділу V Положення № 1130.
Враховуючи вищевикладене, якщо реєстрація платником ПДВ новоутвореної юридичної особи, утвореної шляхом перетворення, проводиться за процедурою перереєстрації без анулювання реєстрації платника ПДВ, і у такої особи наявне від’ємне значення, що включене до складу податкового кредиту, то новоутворена юридична особа при заповненні декларації за звітний (податковий) період переносить значення рядка 21 Декларації з ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду до рядка 16.1 Декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо при реорганізації платника податку відбувається анулювання реєстрації такого платника ПДВ та здійснюється реєстрація платником ПДВ іншої новоутвореної особи, то у цьому випадку юридична особа, якій анульовано реєстрацію платника ПДВ, відповідно до вимог пункту 184.7 статті 184 Кодексу, в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку, зобов’язане визначити податкові зобов’язання по товарах / послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому, новоутворена особа не має права на залишки від’ємного значення, що сформовані підприємством – попередником.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
