Адмінвідповідальність посадових осіб ЮО за неподання...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 01.01.2026. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
01.01.2026

адмінвідповідальність

податкова звітність

неподання звітності

несвоєчасне подання

посадова особа

юридична особа

податкова перевірка

камеральна перевірка

документальна перевірка

єсв

Короткий опис

Ця стаття нечинна з 01.01.2026. Розглядається питання адмінвідповідальності посадових осіб ЮО за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. Відповідальність передбачена за звітність щодо ЄСВ та відомості про доходи громадян під час камеральних чи документальних перевірок.

Питання

Діяло до 01.01.2026 Чи застосовується адміністративна відповідальність та під час проведення якої перевірки (камеральної чи документальної) до посадових осіб ЮО за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності?

Відповідь

Коротка: Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено застосування адміністративної відповідальності до посадових осіб юридичної особи за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян під час проведення камеральної або документальної перевірки такої юридичної особи. Детальніше у повній відповіді. Повна: Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Абзацом першим п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, що зокрема свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 46.5 ст. 46 ПКУ). Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ). Крім цього, положеннями п. 51.1 ст. 51 та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556. Особливості звітування з єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, визначено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2021 року за № 174/35796. Таким чином, вказані розрахунок та звіт прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та /або сплати податкових зобов’язань. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПКУ несуть зокрема: - юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПКУ); - податкові агенти (п.п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 ПКУ). Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Абзацом першим п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема, у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (абзаци другий і третій п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ). Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (абзац перший п. 77.1 ст. 77 ПКУ). Документальна позапланова перевірка здійснюється, за наявністю підстав, визначених у ст. 78 ПКУ. Зокрема, однією з визначених ПКУ підстав є неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунку, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Відповідно до п.п. 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність. Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП). Так, ст. 234 прим. 2 КУпАП визначено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску (ст. 165 прим. 1 КУпАП). Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи. Так, частиною першою ст. 165 прим. 1 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) і від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у вигляді накладання штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім цього, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст. 218 – 221 КУпАП, протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені ст. 163 прим. 4 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів (абзац двадцять шостий п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП). Отож, частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП передбачено відповідальність зокрема за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян у вигляді попередження або накладення штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу зокрема на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, КУпАП передбачено застосування до посадових осіб юридичної особи адміністративної відповідальності лише за: - неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом № 2464 і Законом № 1058 (ст. 165 прим. 1 КУпАП), - та неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян (ст. 163 прим. 4 КУпАП).