Амортизація ОЗ та НА у фінансовому лізингу: податковий облік

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 07.02.2023. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
07.02.2023

амортизація

фінансовий лізинг

оренда

податковий облік

основний засіб

нематеріальний актив

нп(с)бо

мсфз

зір нечинна

Короткий опис

Стаття нечинна з 07.02.2023. Розглядається порядок амортизації основних засобів та нематеріальних активів, отриманих у фінансову оренду (лізинг), у податковому обліку орендаря. Визначено, що такі активи підлягають амортизації, а фінансовий результат коригується на різниці між бухгалтерською та...

Питання

Діяло до 07.02.2023 Чи здійснюється у податковому обліку орендаря амортизація отриманих у фінансову оренду (лізинг) ОЗ (нематеріальних активів) та з якої дати у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності?

Відповідь

Коротка: Об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу). У податковому обліку орендаря основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку. Повна: Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ. Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. Групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації), а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. Вимоги пп. 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). При цьому п.п. 14.1.1 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди. У разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 14). З урахуванням положення абзацу першого п. 5 НП(С)БО 14 орендар відображає отриманий у фінансову оренду (лізинг) об’єкт одночасно і як актив, і як зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю активу, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. Нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), та 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 НП(С)БО 7). Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амортизації нематеріальних активів (п. 29 НП(С)БО 8). У разі використання міжнародних стандартів фінансової звітності нормативним документом, що регламентує принципи визнання, оцінки, подання оренди та розкриття інформації про неї є Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 «Оренда» від 30.06.2017 (далі – МСФЗ 16). Згідно з параграфом 22 МСФЗ 16 на дату початку оренди орендар визнає актив з права користування та орендне зобов’язання. Орендар, нараховуючи амортизацію активу з права користування, повинен застосувати вимоги щодо амортизації Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» від 30.06.2017 (далі – МСБО 16), з урахуванням вимоги параграфа 32 (параграф 31 МСФЗ 16). Якщо оренда передає право власності на базовий актив орендарю наприкінці строку оренди або якщо собівартість активу з права користування відображає той факт, що орендар скористається можливістю його придбати, то орендар має амортизувати актив з права користування від дати початку оренди і до кінця строку корисного використання базового активу (параграф 32 МСФЗ 16). Згідно з параграфом 6 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» від 30.06.2017 (далі – МСБО 38) у випадку фінансової оренди основний актив може бути або матеріальним, або нематеріальним. Після первісного визнання орендар обліковує утримуваний за фінансовою орендою нематеріальний актив згідно з МСБО 38. Зокрема, амортизацію активів починають, коли цей актив стає придатним до використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом (п. 55 МСБО 16, параграф 97 МСБО 38). Таким чином, об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу). У податковому обліку орендаря основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.