Чи зобов'язана ФО подавати документи для нарахування...

Чинний

Тип:

ЗІР

земельний податок

фізична особа

податкова

документ на землю

право власності

нормативна грошова оцінка

пку

дпс

оподаткування землі

податкове зобов'язання

Короткий опис

Стаття роз'яснює, чи повинна фізична особа подавати до податкової витяг з технічної документації або інші документи для нарахування земельного податку. Згідно з Податковим кодексом, ФО має право подати правовстановлюючі документи, якщо ДПС не має відомостей про ділянку після переходу права...

Питання

Чи зобов’язана ФО (громадянин) з метою нарахування їй сум земельного податку подати до органу ДПС витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки чи інші документи щодо прав власності на земельну ділянку?

Відповідь

Коротка: У випадку переходу до фізичної особи (громадянина) права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про дану земельну ділянку, така фізична особа має право подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на підставі яких органом ДПС буде здійснено нарахування сум земельного податку. Інших випадків в частині обов’язку подання фізичною особою (громадянином) документів щодо прав власності на земельну ділянку, а також витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормами Податкового кодексу України не визначено. Повна: Відповідно до п.п. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПКУ). Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування. Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ). Абзацами першим – п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку. Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами. У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Враховуючи вищевикладене, у випадку переходу до фізичної особи (громадянина) права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про дану земельну ділянку, така фізична особа має право подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на підставі яких органом ДПС буде здійснено нарахування сум земельного податку. Інших випадків в частині обов’язку подання фізичною особою (громадянином) документів щодо прав власності на земельну ділянку, а також витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормами ПКУ не визначено.