Документи для підтвердження витрат нотаріусом при...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 16.07.2021. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
16.07.2021

нотаріус

витрата

підтвердження витрат

готівка

пдфо

військовий збір

податковий агент

первинний документ

облік витрати

незалежна професійна діяльність

Короткий опис

Дізнайтеся, якими документами нотаріус може підтвердити витрати при готівковій оплаті фізичній особі, що не є самозайнятою. Розглядаються договори, акти, платіжні документи та податковий розрахунок. Зверніть увагу: ця стаття втратила чинність з 16.07.2021.

Питання

Діяло до 16.07.2021 Якими документами нотаріус може підтвердити витрати з оплати товарів, робіт, послуг (оренди та інш.), у разі надання готівки безпосередньо ФО – продавцю (виконавцю робіт, послуг)?

Відповідь

Коротка: Нотаріус може підтвердити витрати з оплати товарів, робіт, послуг (оренди та інш.), у разі надання готівки безпосередньо фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з податкового розрахунку. Повна: Відповідно до п.п. 178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Згідно з п. 44.1 ст. 44 та п. 178.6 ст. 178 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185, та Узагальнюючою податковою консультацією щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884, визначено необхідний перелік витрат, які можуть бути враховані приватним нотаріусом при визначенні сукупного чистого доходу. ПКУ не містить переліку конкретних документів, що підтверджують ту чи іншу дію, пов’язану із здійсненням витрат нотаріуса. Водночас п.п. 5 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481, встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг. Визначення поняття «первинний документ» наведено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію. Слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). Крім того, п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту. При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок). Тобто нотаріус як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інш.) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з Розрахунку. З метою приведення у відповідність нормативно-правових актів Міністерства фінансів України до ПКУ та Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців», Міністерством фінансів України за участю Державної податкової служби України розроблений проєкт наказу «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок її ведення» (далі – Проєкт), яким передбачено затвердження типової форми, за якою здійснюватиметься облік доходів і витрат, та порядку ведення такого обліку для відповідних категорій самозайнятих осіб, а також втрату чинності Наказом № 481. До набрання чинності Проєктом, фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі новостворені, на підставі первинних документів можуть продовжувати/вести облік доходів і витрат у Книгах обліку доходів і витрат за попередньо визначеною формою, затвердженою Наказом № 481, без реєстрації у контролюючому органі за місцем свого обліку.