Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Селянського (фермерського) господарства «» (далі – С(ф)Г) щодо оподаткування податком на прибуток операцій з отриманння міжнародних грантів переробним підприємством та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 153).
Підпунктом 170.71.1 п. 170.71 ст. 170 Кодексу визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.
Заявник просить підтвердити чи спростувати інформацію стосовно не оподаткування грантів, наданих переробному підприємству.
Визначення поняття гранту наведено в низці законодавчих актів України.
Згідно з п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Кодексу бюджетний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно для застосування положень Кодексу щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:
1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.2771 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги для реалізації чітко визначеної програми або проекту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах
та
2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.
Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 42 «Про внесення змін до переліку надавачів бюджетних грантів». Зазначені зміни набрали чинності 18.01.2024, згідно з якими до переліку надавачів бюджетних грантів включено також Фонд розвитку підприємництва.
Отже, грантові кошти, які отримують юридичні особи, платники податку на прибуток в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги на створення або розвиток виробництв переробної промисловості не є бюджетним грантом.
Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. При цьому у зверненні не зазначено номер картки проєкту міжнародної технічної допомоги, не прикладена копія документу, а також не вказана міжнародна угода, відповідно до якої здійснюється надання такої міжнародної технічної допомоги.
У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями із отримання гранту в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Таким чином, отримання та використання гранту переробним підприємством за цільовим призначенням відображається у складі фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Враховуючи вищезазначене, питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку грантів, отриманих переробним підприємством від нерезидента, відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.
Крім цього зазначаємо, що згідно зі ст. 3 Кодексу однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується Постановою № 153.
Відповідно до п. 2 Порядку № 153 міжнародна технічна допомога – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.
Грантова угода – угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).
Виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі.
Бенефіціар – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що заінтересована в результатах виконання проекту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проекту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи; партнером з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проекту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою).
Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:
будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;
робіт і послуг;
прав інтелектуальної власності;
фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті, крім зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку;
інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.
Проекти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).
При цьому, пільги з оподаткування встановлюються кожним конкретним міжнародним договором окремо.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
