Куди великий платник податків подає декларацію та сплачує...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 23.05.2020. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
23.05.2020

транспортний податок

великий платник податків

декларація

сплата податку

податковий облік

юридична особа

контролюючий орган

Короткий опис

Ця стаття НЕЧИННА з 23.05.2020. Вона роз'яснює, куди великі платники податків (ВПП) подають декларацію та сплачують транспортний податок. Згідно з відповіддю, юридичні особи подають декларацію та сплачують податок за місцем реєстрації об'єкта оподаткування.

Питання

Діяло до 23.05.2020 До якого контролюючого органу платник податку, якого включено до Реєстру ВПП, подає декларацію з транспортного податку та сплачує податок?

Відповідь

Коротка: Платники податку – юридичні особи подають контролюючому органу декларацію з транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування та сплачують податок до відповідного місцевого бюджету. Повна: Абзацом третім п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків. Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків здійснюється відповідно до розд. VІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VІІ Порядку). Відповідно до п. 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 із змінами і доповненнями, реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб – місце проживання на підставі відповідних документів) або місцезнаходження та стоянки юридичної особи, за якою реєструється транспортний засіб. Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Форма Податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами та доповненнями. Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ). Підпунктом 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ визначено, що транспортний податок сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Таким чином, платники податку – юридичні особи подають контролюючому органу декларацію з транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування та сплачують податок до відповідного місцевого бюджету.