Ліцензія на зберігання пального: хто має отримувати та винятки

Чинний

Тип:

ЗІР

ліцензія на пальне

зберігання пального

акцизний податок

генератор

воєнний стан

суб'єкт господарювання

законодавство

податкова

Короткий опис

Стаття роз'яснює, яким суб'єктам господарювання необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального, включаючи для власних потреб. Детально описано всі винятки, передбачені законодавством, зокрема для бюджетних установ, нафтогазових майданчиків та під час воєнного стану для генераторів.

Питання

Яким СГ необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального або ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки?

Відповідь

Коротка: Суб’єктам господарювання, що здійснюють зберігання пального необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального крім виключень, встановлених ст. 28 та п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Детально у повній відповіді. Повна: Згідно з ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки. Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального. Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію. Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: 1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; 2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; 3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі. Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки. Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування: 1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг); 2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.