Нарахування та утримання ПДФО з неповернутих підзвітних коштів

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 05.01.2018. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
05.01.2018

пдфо

податковий агент

відрядження

підзвітні кошти

неповернений кошт

оподаткування

бухгалтерський облік

фізична особа

Короткий опис

Стаття розглядає порядок нарахування та утримання податковим агентом ПДФО з надміру витрачених коштів, отриманих фізичною особою на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки. Зазначається, що податок утримується з будь-якого оподатковуваного доходу.

Питання

Діяло до 05.01.2018 Яким чином податковий агент нараховує та утримує ПДФО з доходу у вигляді надміру витрачених коштів, отриманих ФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки?

Відповідь

Коротка: У разі виникнення у фізичної особи доходу у вигляді суми надміру витрачених коштів, отриманих нею на відрядження або під звіт та не повернутої у встановлений строк, податковий агент повинен нарахувати на суму такого перевищення податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та утримати суму податку за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку. При цьому, якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку на доходи фізичних осіб утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року. Повна: Відповідно до п.п. 164.2.11 п. 162.2 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ. Згідно з п.п. 2.11. п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку від 15 грудня 2004 року № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Підпунктом 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну фінансову політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного Звіту. У разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (п.п «а» п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ). Крім того, у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (п.п «б» п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ). Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій (п.п «б» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ). Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку. У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.