Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат сум ПДВ за незареєстрованими податковими накладними та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
У своєму запиті Підприємство повідомило, що постачальник товарів не зміг зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ділі – ЄРПН) податкові накладні у зв’язку із наявністю у нього податкового боргу з ПДВ.
Підприємство при подальшому продажу товару було вимушено самостійно сплатити всю суму ПДВ до Державного бюджету.
Підприємство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо правомірності відображення у складі витрат суми ПДВ по незареєстрованим в ЄРПН податковим накладним, по яким втрачено право на податковий кредит.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми податку на додану вартість за незареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Таким чином, питання формування витрат в бухгалтерському обліку, в тому числі на суми податку на додану вартість за незареєстрованими податковими накладними, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
