Облік витрат на ліцензії та дозволи: податковий аспект

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 29.10.2019. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
29.10.2019

податковий облік

витрата

ліцензія

дозвіл

нематеріальний актив

амортизація

пку

зір

Короткий опис

Стаття розглядає порядок відображення витрат на придбання дозволів та ліцензій, включаючи розробку документації, у податковому обліку. Згідно з відповіддю, такі витрати є нематеріальними активами та підлягають амортизації. Зверніть увагу: ця стаття втратила чинність з 29.10.2019.

Питання

Діяло до 29.10.2019 Як у податковому обліку відображаються витрати, пов’язані з придбанням дозволу чи ліцензії на здійснення певного виду діяльності, в тому числі витрати на розроблення технічної документації чи експертного висновку для отримання такої ліцензії?

Відповідь

Коротка: Нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ. Повна: Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років. Підпунктом 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів. Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку. Згідно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8). З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.