Оподаткування дивідендів нерезидента при відступленні права...

Чинний

Тип:

ЗІР

податок на доходи нерезидентів

дивіденд

відступлення права вимоги

пку

міжнародний договір

оподаткування

нерезидент

податкова консультація

Короткий опис

Чи утримується податок з дивідендів нерезидента, якщо він відступає право вимоги резиденту? Резидент зобов'язаний утримувати податок на доходи нерезидента з дивідендів, навіть при відступленні права вимоги, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Питання

Чи утримується резидентом податок на доходи нерезидента згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у разі виплати доходу з джерелом його походження з України у вигляді дивідендів, якщо нерезидент відступає право вимоги отримання дивідендів на користь резидента України?

Відповідь

Коротка: Резидент у разі виплати нерезиденту доходу із джерелом його походження з України у вигляді дивідендів, утримує податок відповідно до положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Водночас зазначаємо, що кожний конкретний випадок оподаткування операцій з виплати нерезиденту доходів у вигляді дивідендів, якщо нерезидент відступає право вимоги отримання таких дивідендів іншому кредитору, слід розглядати окремо, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ. Повна: Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також: платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини); суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи. Згідно з п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Одним з принципів підготовки фінансової звітності відповідно до п. 6 розд. ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, є превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. За своєю економічною суттю, перерахування грошових коштів на користь резидента (кредитора) є виплатою прибутку у вигляді дивідендів на користь засновника-нерезидента за результатами фінансово-господарської діяльності резидента (боржника). Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом. Абзацами першим та другим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відс. (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік. Таким чином, резидент у разі виплати нерезиденту доходу із джерелом його походження з України у вигляді дивідендів, утримує податок відповідно до положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Водночас зазначаємо, що кожний конкретний випадок оподаткування операцій з виплати нерезиденту доходів у вигляді дивідендів, якщо нерезидент відступає право вимоги отримання таких дивідендів іншому кредитору, слід розглядати окремо, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ.