Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних при здійсненні операцій з продажу квитків на культурно - видовищні заходи та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є організатором концертно- розважальних заходів та здійснює продаж квитків на такі заходи із залученням посередників (далі – Агенти) шляхом укладання агентських договорів.
Розмір агентської винагороди встановлюється як фіксований відсоток від сукупної вартості проданих Агентом квитків.
Агент – юридична особа здійснює розрахунок з Товариством шляхом перерахування коштів на рахунок Товариства за вирахуванням суми агентської винагороди.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи підлягають оподаткуванню згідно пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ за ставкою 7 % послуги, що надаються нашим підприємством ?
2. Якщо наше підприємство є організатором культурно - видовищних заходів, то податкові зобов’язання визначаються виходячи з вартості проданих квитків на заходи ?
3. Чи повинно Товариство реєструвати податкові зобов’язання, виходячи з вартості проданих квитків на загальну суму ( без вирахування з неї агентської винагороди)?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07 липня 1999 року № 452, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 липня 1999 року за № 483/3776, зі змінами (далі – Порядок № 452).
Порядок № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм (пункт 1.1 розділу І Порядку№ 452).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі – АСПК) – програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально- видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;
заходи – спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами – підприємцями як організаторами заходів;
агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) – юридична особа або фізична особа – підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;
квиток – документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу;
розповсюджувач квитків – працівник, який працює за трудовим договором, або юридична особа, або ФОП, з якими укладено договір про розповсюдження квитків (електронних квитків) та які їх розповсюджують;
ціна квитка (абонемента) – вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.
Згідно з пунктом 4.11 розділу IV Порядку № 452 суб’єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, ставку ПДВ у розмірі 7 відс. встановлено від бази оподаткування до операцій з постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.
Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Особливості складання податкових накладних у разі постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер, та за щоденними підсумками операцій визначено пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ.
Таким чином, послуга з організації культурно-видовищного заходу надається особам, які придбали квитки на відвідування такого заходу (глядачам), особою, яка є організатором такого культурно-видовищного заходу.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС у м. Києві повідомляє.
Щодо питання 1.
Якщо зазначені у зверненні послуги (зокрема, з організації проведення концертів із залученням артистів) за своєю фактичною сутністю належать до категорії послуг, визначених підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ за ставкою 7 відсотків.
З питання належності зазначених у зверненні послуг до категорії послуг, визначених підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, ГУ ДПС у м. Києві рекомендує звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сферах культури та мистецтв.
Щодо питань 2,3.
Суб’єкт господарювання, який є організатором культурно-видовищного заходу, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням агентів-розповсюджувачів квитків).
У разі, якщо згідно з відповідним договором продаж квитків на захід здійснюється агентом-розповсюджувачем квитків, то на дату події, що відбулась першою (зарахування коштів, отриманих агентом від продажу квитків, на рахунок організатора заходу, чи оформлення документа, що підтверджує факт надання послуг) платник податку – організатор заходу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну на неплатника ПДВ (кінцевого споживача) виходячи із повної вартості квитків (без вирахування з неї агентської винагороди).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).
