ПДВ при зарахуванні зустрічних вимог: касовий метод обліку

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 23.05.2020. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
23.05.2020

пдв

взаємозалік

касовий метод

податкове зобов'язання

податковий кредит

бухгалтерський облік

податкове законодавство

Короткий опис

Стаття розглядає порядок оподаткування ПДВ операцій, де розрахунки здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема для платників, що застосовують касовий метод. Вона пояснює, як таке зарахування впливає на податкові зобов'язання та кредит.

Питання

Діяло до 23.05.2020 Який порядок оподаткування ПДВ операцій за договорами поставки товарів/послуг, за якими контрагентами було здійснено постачання товарів/послуг, розрахунки за які здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі платником, який застосовує касовий метод податкового обліку?

Відповідь

Коротка: Припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит контрагентів, які визначають дати виникнення податкових зобов’язань/податкового кредиту за першою подією. Якщо зарахування зустрічних однорідних вимог проведено платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг. При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших вимог Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту). Повна: Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Статтею 601 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями визначено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Виходячи із зазначеного, обома контрагентами при постачанні товарів/послуг повинні бути визначені податкові зобов’язання, а при отриманні товарів/послуг – податковий кредит. Припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов’язання/податковий кредит таких контрагентів. Згідно із п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Якщо платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку проведено зарахуванням зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг. При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших норм ПКУ щодо формування податкового кредиту).