Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю (далі Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі −? Кодекс), у межах компетенції повідомляє. Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна будинок механізованого складу (далі Обєкт), що розташований на земельній ділянці, речові права на яку Товариством не зареєстровані (далі −? Ділянка). Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати розяснення щодо виникнення у нього податкового обовязку із справляння Плати за Ділянку. Підстави для нарахування Плати визначено нормами ст.ст. 286 та 288 Кодексу. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу). Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Водночас використання земельних ділянок без належного оформленого прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині платного використання землі в України (ст. 206 Земельного кодексу). Статтею 120 Земельного кодексу передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на обєкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній. У разі набуття права власності на обєкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), обєкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності або у користуванні на праві оренди у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право власності або право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий обєкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого обєкта (част. перша, четверта ст. 120 Земельного кодексу). При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на обєкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий обєкт (част. сьома ст. 120 Земельного кодексу). Якщо обєкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), обєкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого обєкта нерухомого майна зобовязаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий обєкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий обєкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст. ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, зобовязаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому Земельним кодексом (част. одинадцята ст. 120 Земельного кодексу). Враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння Плати належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати у власність або користування Ділянку, з питань розробки землевпорядної документації та оформлення відповідного права користування Ділянкою. У разі оформлення Товариством відповідного права на Ділянку під Обєктом, у нього виникне обовязок із нарахування та сплати податкових зобовязань з Плати. Товариство не повідомило, чи були ним здійснені заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на Ділянку. Додатково повідомляємо, що земельним законодавством передбачена відповідальність за ухилення осіб від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них (п. «ї» част. першої ст. 211 Земельного кодексу). Водночас орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
