Плата за землю та нерухомість під час війни

Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства (далі Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у період дії воєнного стану в Україні та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), в межах компетенції повідомляє. Товариство поінформувало про укладений з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією договір оренди землі від ………… на строкове платне користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування обєктів рекреаційного призначення (база видпочинку, далі Обєкт), розташованої на території Дніпропетровській області. Товариство нараховувало та сплачувало плату за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі Податки). Товариством укладений з Військовою частиною …….. Національної гвардії України ………договір від ………. № ……на передачу у платне користування Обєкту для розміщення особового складу війської частини (Орендаря). Проте Орендар не має відповідного фінансування для покриття комунальних платежів з електропостачання, опалення охорони Обєкта, інше. Враховуючи викладене, Товариство просить розяснити щодо можливості звільнення його від сплати Податків за земельну ділянку та розташованого на ній Обєкту. До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Кодексом, прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, обєкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобовязань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (пп. 12.4.1, 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).  Підпунктом 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу визначено, що не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп. 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст.  15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу субєктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу). З наведених норм законодавства вбачається, що протягом бюджетного року сільським, селищним, міським радам, військовим адміністраціям або військово-цивільним адміністраціям дозволяється приймати рішення або вносити зміни до чинних рішень про зменшення розміру ставок та надання пільг (виключно для окремої категорії платників) зі сплати Податків, які набирають чинності з дати їх опублікування, якщо інше не передбачено таким рішенням Ради щодо її застосування. На підставі викладеного, Товариству доцільно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільги зі сплати Податків, за обєкти оподаткування, що розташовані на відповідній території. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).