Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків повідомив, що у 2018 році зареєстрував юридичну особу за законодавством Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
1. Чи повинен був платник податків подавати повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) у 2022 або 2023 роках, враховуючи, що компанія була зареєстрована у 2018 році?
2. Чи повинен платник податків подати Повідомлення, якщо відчужить частину частки третій особі, враховуючи, що відповідно до п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 розділу І Кодексу фізична особа має повідомляти про кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі, в той час як мною буде відчужено частину частки, а не частку без втрати фактичного контролю над компанією?
Щодо першого – другого питань
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) розділ І Кодексу доповнено ст. 392 «Контрольовані іноземні компанії», яка набула чинності 01 січня 2022 року.
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п 392.1.1. п. 392.1 ст. 392 розділу I Кодексу).
Підпунктом 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Додатково зазначаємо, що відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу п.п. «б» п.п. 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 розділу І Кодексу для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».
В той же час, п.п. 392.1.6 п. 392.1 ст. 392 розділу І Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Для цілей ст. 392 розділу І Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:
а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;
ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.
Положення п.п. 392.1.6 п. 392.1 ст. 392 розділу І Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов'язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов'язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.
Відповідно до п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 розділу І Кодексу фізична (юридична) особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² розділу І Кодексу;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² розділу І Кодексу;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.
З огляду на зазначене, обов’язок щодо подання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) в іноземній юридичній особі виникає у фізичної особи – резидента України, що призводить до визнання або втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 392 розділу І Кодексу.
Таким чином, якщо платник податків у 2022 та 2023 роках набуває та/або відчужує частку в іноземній юридичній особі, яка зареєстрована у 2018 році, зобов'язаний повідомляти контролюючий орган лише у випадку, якщо таке набуття та/або відчуження призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 392 розділу І Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. ____________________________________________________________________________ ____________________ Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
