Розрахункові документи для незалежних професіоналів: що...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 01.08.2020. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
01.08.2020

незалежна професійна діяльність

готівковий розрахунок

розрахунковий документ

рро

нотаріус

адвокат

бухгалтер

фізична особа

законодавство

зір

Короткий опис

Стаття розглядає питання видачі розрахункових документів особами, що провадять незалежну професійну діяльність, при готівкових розрахунках. Законодавство не вимагає РРО, дозволяючи видавати документ довільної форми на вимогу клієнта. Зверніть увагу: ця стаття втратила чинність з 01.08.2020.

Питання

Діяло до 01.08.2020 Який розрахунковий документ повинна видавати особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність при проведенні готівкових розрахунків з клієнтами?

Відповідь

Коротка: Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на таких осіб. Спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу. Тобто особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи. Повна: Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (п. 65.9 ст. 65 ПКУ). Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) Закон № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковім формі. Закон № 265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на таких осіб. Згідно з п. 8 ст. 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023) виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Однак, ст. 23 Закону № 1023, що визначає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, не передбачено будь-якої відповідальності за ненадання розрахункового документу. Статтею 31 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 із змінами та доповненнями затверджені Правила ведення нотаріального діловодства (далі – Правила). Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (далі – Реєстр) (п. 7.1 Правил). Пунктом 7.43 Правил передбачено, що у графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) чи отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом). Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7. У разі якщо оплата вчинюваної нотаріальної дії здійснювалась у безготівковому порядку, а примірник нотаріально оформлюваного документа не залишається у справах нотаріуса, квитанція банківської установи або платіжне доручення після проставлення відмітки про погашення із зазначенням реєстрового номера додається до справи 01-14 «Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, нарядів на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна, матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо)». Отже, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу. Враховуючи наведене вище, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.