Розстрочення, відстрочення, списання податкового боргу для...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 21.03.2024. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
21.03.2024

податковий борг

розстрочення податку

відстрочення податків

списання боргу

окупована територія

ато

оос

платник податку

Короткий опис

Стаття розглядає питання розстрочення, відстрочення та списання податкового боргу для платників з тимчасово окупованих територій та лінії зіткнення, які не змінили місцезнаходження до 2017 року. Застосування норм ПКУ щодо цих питань зупинялося.

Питання

Діяло до 21.03.2024 Чи здійснюється контролюючими органами розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу, а також списання безнадійного податкового боргу платникам податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України?

Відповідь

Коротка: На період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється застосування, зокрема норм ст.ст. 87 – 101 Податкового кодексу України. Повна: Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством. Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ). Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюються органами ДПС згідно з положеннями ст. 100 ПКУ. Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Відповідно до п. 100.13 ст. 100 ПКУ порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПКУ). Згідно з п. 101.5 ст. 101 ПКУ контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Однак, відповідно до п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється застосування, зокрема норм ст.ст. 87 – 101 ПКУ. При цьому, норми п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою – платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи – підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.