Штрафи та пеня за ЗЕД під час COVID-19: чи діяли обмеження?

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 01.07.2023. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
01.07.2023

штраф зед

пеня

валютний контроль

covid-19

карантин

зовнішньоекономічна діяльність

податкове законодавство

закон про валюту

Короткий опис

Ця стаття НЕЧИННА з 01.07.2023. Розглядається питання застосування штрафних санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності під час карантину COVID-19. Податковий кодекс не звільняв від відповідальності за валютні порушення, тому штрафи застосовувались у загальному порядку.

Питання

Діяло до 01.07.2023 Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Відповідь

Коротка: Застосовуються в загальновстановленому порядку. Повна: Абзацом першим пункту 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2 – 9 п. 52 прим. 1 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473). Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютний операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону. Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Відповідальність, передбачена частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року № 426 (п. 13 ст. 16 Закону № 2473). Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. При цьому норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).