Відображення податкової звітності та ЄВ в ІКП: дати нарахувань

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 05.04.2021. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
05.04.2021

ікп

податкова звітність

єдиний внесок

облік податку

нарахування

звітність

податкове зобов'язання

Короткий опис

Стаття пояснює, як відображаються показники податкової звітності та ЄВ в Інтегрованій картці платника (ІКП) залежно від термінів подання. Розглядаються правила нарахувань для своєчасних, запізнілих та уточнюючих документів.

Питання

Діяло до 05.04.2021 Як в ІКП здійснюється відображення (рознесення) показників форм податкової звітності та звітності з ЄВ?

Відповідь

Коротка: При поданні платниками податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі – Звітні документи) у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами, нарахування в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) відображаються датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за податковою звітністю та звітностю з єдиного внеску (далі – Звітні документи). При поданні Звітних документів після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також уточнюючих Звітних документів та Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, нарахування в ІКП проводиться за датою їх подання. При цьому за уточнюючим розрахунком в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданій раніше податковій декларації, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначеним самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа. Повна: Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Відповідно до п.п. 2 п. 1 розд. IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі – Порядок № 422), відображення (рознесення) показників форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі – Звітні документи) в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) здійснюється на підставі алгоритмів, що затверджені у порядку, визначеному окремим організаційно – розпорядчим актом ДФС. При поданні платниками Звітних документів у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами, нарахування в ІКП відображаються датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Звітними документами (п.п. 2 п. 4 розд. ІV Порядку № 422). При поданні Звітних документів після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також уточнюючих Звітних документів та Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, нарахування в ІКП проводиться за датою їх подання. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначеним самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.