Відповідальність за неподання додатку ПН до декларації з...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 23.05.2020. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
23.05.2020

податок на прибуток

дохід нерезидента

додаток пн

податкова декларація

штраф

податковий кодекс

адміністративна відповідальність

виправлення помилки

звітність

нечинна стаття

Короткий опис

Стаття розглядає відповідальність платника податків за неподання або несвоєчасне подання додатку ПН до Декларації з податку на прибуток підприємств, навіть якщо податок з доходів нерезидента сплачено повністю. Зазначається, що застосовуються штрафи за ст. 127 ПКУ та адмінштрафи за КУпАП.

Питання

Діяло до 23.05.2020 Яка відповідальність застосовується до платника податку, який не подав додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, або подав його шляхом подання уточнюючої декларації, але сплатив податок на прибуток з доходів нерезидента в повному обсязі?

Відповідь

Коротка: До платника податку, який здійснив виплату доходу нерезиденту та сплатив податок на прибуток з доходів нерезидента в повному обсязі, проте не подав додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та/або не відобразив суму податків з доходів нерезидентів у рядку 23 ПН Декларації, застосовується штраф, передбачений ст. 127 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Крім того, відповідно до частини першої ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі якщо до початку перевірки контролюючим органом платник податку на прибуток у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації шляхом подання уточнюючої Декларації, то в уточнюючій Декларації та додатку ПН до неї відображаються правильні значення сум податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та Декларації, яка уточнюється, визначаються суми збільшення податкового зобов’язання та штрафу від такої суми (у розмірі трьох відсотків від такої суми, у разі надсилання уточнюючого розрахунку і сплати суми недоплати та штрафу до подання такого уточнюючого розрахунку, або п’яти відсотків – у разі відображення суми недоплати у складі Декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу), які відображаються в частині «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» Декларації (рядки 31, 32, 34). Повна: Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Пунктом 103.9 ст. 103 ПКУ передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), та відповідно, рядку 23 ПН Декларації. Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПКУ додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною. Вимоги щодо порядку заповнення податкової декларації визначені у п.п. 48.3 та 48.4 ПКУ. Пунктом 48.7 ст. 48 ПКУ встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ), зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшення загальної суми грошового зобов’язання з цього податку. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ). Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ. Отже, до платника податку, який здійснив виплату доходу нерезиденту та сплатив податок на прибуток з доходів нерезидента в повному обсязі, проте не подав додаток ПН до Декларації та/або не відобразив суму податків з доходів нерезидентів у рядку 23 ПН Декларації, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ. Крім того, відповідно до частини першої ст. 163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі якщо до початку перевірки контролюючим органом платник податку на прибуток у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації шляхом подання уточнюючої Декларації, то в уточнюючій Декларації та додатку ПН до неї відображаються правильні значення сум податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та Декларації, яка уточнюється, визначаються суми збільшення податкового зобов’язання та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми, які відображаються в частині «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» Декларації (рядки 31, 34).