Відповідальність за неподання додатку ПН до Декларації з...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 01.01.2021. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
01.01.2021

податок на прибуток

нерезидент

додаток пн

податкова декларація

штраф

податкова відповідальність

виправлення помилки

зір

Короткий опис

Стаття НЕЧИННА з 01.01.2021. Розглядається відповідальність платника податку за неподання або некоректне подання додатку ПН до Декларації з податку на прибуток підприємств щодо доходів нерезидента.

Питання

Діяло до 01.01.2021 Яка відповідальність застосовується до платника податку, який не подав додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), або подав його шляхом подання уточнюючої Декларації, але сплатив податок на прибуток з доходів нерезидента в повному обсязі?

Відповідь

Коротка: До платника податку, який здійснив виплату доходу нерезиденту та сплатив податок на прибуток з доходів нерезидента в повному обсязі, проте не подав додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та/або не відобразив суму податків з доходів нерезидентів у рядку 23 ПН Декларації, застосовується штраф в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Крім того, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) зокрема, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі якщо до початку перевірки контролюючим органом платник податку на прибуток самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації шляхом подання уточнюючої Декларації, то в уточнюючій Декларації та додатку ПН до неї відображаються правильні значення сум податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам. На підставі порівняння податкового зобов’язання уточнюючої Декларації та Декларації, яка уточнюється, визначаються суми збільшення податкового зобов’язання та штрафу у розмірі 3 відс. від такої суми, які відображаються в частині «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» Декларації (рядки 31, 34). Повна: Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. Пунктом 103.9 ст. 103 ПКУ передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), та відповідно, рядку 23 ПН Декларації. Згідно з абзацом четвертим п. 46.1 ст. 46 ПКУ додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною. Вимоги щодо порядку заповнення податкової декларації визначені пп. 48.3 та 48.4 ПКУ. Пунктом 48.7 ст. 48 ПКУ встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ), зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відс. від такої суми, з відповідним збільшення загальної суми грошового зобов’язання з цього податку. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ). Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ. Отже, до платника податку, який здійснив виплату доходу нерезиденту та сплатив податок на прибуток з доходів нерезидента в повному обсязі, проте не подав додаток ПН до Декларації та/або не відобразив суму податків з доходів нерезидентів у рядку 23 ПН Декларації, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ. Крім того, відповідно до частини першої ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) зокрема, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі якщо до початку перевірки контролюючим органом платник податку на прибуток у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації шляхом подання уточнюючої Декларації, то в уточнюючій Декларації та додатку ПН до неї відображаються правильні значення сум податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам. На підставі порівняння податкового зобов’язання уточнюючої Декларації та Декларації, яка уточнюється, визначаються суми збільшення податкового зобов’язання та штрафу у розмірі 3 відс. від такої суми, які відображаються в частині «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» Декларації (рядки 31, 34).