Затримка розгляду заяви на ліцензію: дії платника податків

Чинний

Тип:

ЗІР

ліцензування

продовження ліцензії

затримка розгляду

орган ліцензування

податкове питання

право платників

закон 3817

бухгалтер

малий бізнес

відповідальність посадових осіб

Короткий опис

Що робити, якщо орган ліцензування затримує розгляд заяви на продовження ліцензії та не надає офіційної відповіді? Дізнайтеся, коли виникає безумовний обов'язок органу внести відомості про ліцензію до реєстру, та як платник податків набуває право на діяльність.

Питання

Які дії слід вжити платнику податків та уповноваженій особі (бухгалтеру) в ситуації затримки розгляду заяви на продовження ліцензії та відсутності офіційної інформації з боку контролюючого органу?

Відповідь

Коротка: У разі ненадання органом ліцензування протягом строку, передбаченого частиною восьмою ст. 43 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), заявнику витягу, передбаченого пунктом 1 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, або рішення, передбаченого пунктом 2 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, наступного робочого дня після спливу зазначеного строку в органу ліцензування виникає безумовний обов’язок внести відомості про надану ліцензію до відповідного реєстру, без прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів. Повна: Частиною сьомою ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначено, що орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у такі строки: 1) не пізніше 20 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального; 2) не пізніше 10 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки. Відповідно до частини восьмої ст. 43 Закону № 3817 орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності: 1) вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр пального) та направляє заявнику витяг з відповідного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ); 2) направляє заявнику рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, із зазначенням підстави відмови. У разі ненадання органом ліцензування протягом строку, передбаченого частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817, заявнику витягу, передбаченого пунктом 1 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, або рішення, передбаченого пунктом 2 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, наступного робочого дня після спливу зазначеного строку в органу ліцензування виникає безумовний обов’язок внести відомості про надану ліцензію до відповідного реєстру, без прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів, або до Єдиного реєстру пального, або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів. За порушення строку, передбаченого частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817 для прийняття рішення про надання або про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, посадові особи органів ліцензування несуть відповідальність, встановлену законом за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг. Рішення, дії чи бездіяльність органів ліцензування, їх посадових (службових) осіб можуть бути оскаржені в адміністративному порядку, передбаченому ПКУ, або в судовому порядку. Шкода, заподіяна фізичним особам, фізичним особам – підприємцям або юридичним особам рішеннями, діями або бездіяльністю органів ліцензування, їх посадовими(службовими) особами, відшкодовується у встановленому законом порядку.