Зазначення бенефіціара-нерезидента в додатку ПН до...

Чинний

Тип:

ЗІР

податок на прибуток

нерезидент

додаток пн

бенефіціар

міжнародний договір

оподаткування

декларація

зір

Короткий опис

Дізнайтеся, коли необхідно вказувати інформацію про нерезидента-бенефіціара у заголовній частині додатка ПН до декларації з податку на прибуток підприємств. Це стосується випадків застосування міжнародних договорів України для звільнення від оподаткування або зниженої ставки податку.

Питання

В якому випадку у заголовній частині додатка ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств зазначається інформація про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу?

Відповідь

Коротка: Якщо під час виплати доходу нерезиденту із джерелом його походження з України застосовуються відповідні правила міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, то незалежно від того є чи ні такий нерезидент бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, у полях заголовної частини додатка ПН зазначається інформація щодо повного найменування нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу, назви країни резиденції нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу, його місцезнаходження, коду в країні резиденції, коду країни резиденції, відмітки про відсутність статусу юридичної особи, яка зазначається на підставі контракту (договору), реєстраційних даних нерезидента та відмітки про наявність офшорного статусу. Повна: Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ. Податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору. У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів: а) від отримувача доходу – заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у п.п. «б» п. 103.2 ст. 103 ПКУ; б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу – заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ. Згідно з п. 103.3 ст. 103 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом). При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки: зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі. Якщо нерезидент – безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку. Для цілей застосування п. 103.3 ст. 103 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті. Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ). При здійсненні юридичними особами – резидентами України операцій з іноземними банками, пов’язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу «International Bank Identifier Code» (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland) (п. 103.7 ст. 103 ПКУ). Пунктом 103.9 ст. 103 ПКУ визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – додаток ПН). Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. Зокрема, у графах 5 та 6 додатка ПН зазначається ставка податку згідно з міжнародним договором та відповідно сума податку, який утримується при виплаті доходу (прибутку) нерезиденту, нарахованого за звітний (податковий) період. При цьому формою додатка ПН передбачено надання інформації про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України, у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу (прим. 4 до додатка ПН). Отже, якщо під час виплати доходу нерезиденту із джерелом його походження з України застосовуються відповідні правила міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, то незалежно від того є чи ні такий нерезидент бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, у полях заголовної частини додатка ПН зазначається інформація щодо повного найменування нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу, назви країни резиденції нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу, його місцезнаходження, коду в країні резиденції, коду країни резиденції, відмітки про відсутність статусу юридичної особи, яка зазначається на підставі контракту (договору), реєстраційних даних нерезидента та відмітки про наявність офшорного статусу.