Зменшення податкових зобов'язань з орендної плати при...

ЗІР не чинний. Документ втратив чинність з 01.01.2022. Рекомендуємо перевірити актуальну редакцію.

Не чинний

Тип:

ЗІР
Діяло до:
01.01.2022

оренда землі

податкове зобов'язання

недійсний договір

орендна плата

судове рішення

земельний податок

Короткий опис

Стаття НЕЧИННА з 01.01.2022. Розглядається питання, чи може суб'єкт господарювання зменшити податкові зобов'язання з орендної плати за землю, якщо договір оренди визнано недійсним судом. Відповідь залежить від того, чи закінчився строк дії договору на момент визнання його недійсним.

Питання

Діяло до 01.01.2022 Чи має право СГ, у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі державної і комунальної власності недійсним з моменту його укладання, зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за фактичний строк перебування такої земельної ділянки в оренді та повернути надміру сплачені кошти?

Відповідь

Коротка: У разі визнання у судовому порядку недійсним договору оренди землі, строк дії якого закінчився, суб’єкт господарювання не має права зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за фактичний строк перебування землі в оренді за таким договором. У разі, якщо строк дії договору оренди землі не закінчився та рішенням суду такий договір визнається недійсним, суб’єкт господарювання має право зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки тільки з дати набрання законної сили такого рішення суду. Повна: Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ). Згідно зі ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161). При цьому право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ). У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається (частина шоста ст. 21 Закону № 161). Отже, у разі визнання у судовому порядку недійсним договору оренди землі, строк дії якого закінчився, суб’єкт господарювання не має права зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за фактичний строк перебування землі в оренді за таким договором. У разі якщо строк дії договору оренди землі не закінчився та рішенням суду такий договір визнається недійсним, суб’єкт господарювання має право зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки тільки з дати набрання законної сили такого рішення суду.